ДОНЕЦЬ Неллі Герасимівні 80 років.
Народилася дівчина в с.Свободноє Волновахського
району. В сім”ї було 4 дітей, 3 дівчат і 1 хлопець. В школі вона привертала на
себе увагу: довгі чорні коси, голубі очі, співала, танцювала, була секретарем
комсомольської організації. В характеристиці після закінчення школи було
відзначено „Має неабиякі організаторські
здібності”. І це визначило її долю.
Після
закінчення школи вчасно не видали паспорт /не було бланків/, пішла працювати в
колгосп дояркою, потім стала ланковою.
У 18
років її направили на навчання в Сталінську школу по підготовці голів
колгоспів. Через рік перейшла в Костянтинівський сільськогосподарський
технікум, пізніше закінчила Київську сільськогосподарську академію за спеціальністю агроном-економіст.
5
років Донець Н.Г. очолювала колгосп
„Червоний хлібороб” Ясиноватського району. Була нагороджена орденом „Знак пошани”.
В
1975 році вона очолила відстаюче сусіднє господарство „Рассвет”, уже через 3
роки воно одержало 1 млн.руб. чистого прибутку в рік.
Нелля Герасимівна була нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора,
Жовтневої революції, медалями.
Вона була депутатом Донецької
обласної ради 9 скликань, делегатом партійних з’їздів, членом Всесоюзної ради
колгоспів.
„Жінка – легенда”, так називали
її в Ясиноватському районі.
А
потім доля привела Донець Н.Г. в Добропільський район. «Землі багаті, люди
прекрасні»,- так характеризувала вона наш край 8 років (1980-1988р.р.). Донець
Н.Г. обиралась головою виконкому Добропільської районної ради народних
депутатів.
Скільки поїздок здійснено нею в Кабінет Міністрів України,
Міністерство сільського господарства з метою залучення коштів у розвиток
сільського господарства, соціальної інфраструктури сіл району. Люди завжди з
вдячністю зустрічали її в селах.
Н.Г.Донець проживає у батьківському
будинку в с.Новоселівка Ясиноватського району. Вона не пориває зв'язок з нашим
районом.
25 вересня 2015 року вона
приїздила на зустріч з ветеранами праці району «Заповідаємо творити добро!» в
с.Ганнівку до 80-річчя Добропільського району. На згадку про зустріч вона
повезла в рідне село чудовий рушник, який вишила Панасовська В.П. – одна з
кращих вишивальниць району.