
  Щороку світова спільнота 30 
липня відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був 
проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році.
  Цей день відзначається з метою 
підвищення поінформованості громадськості про глобальну проблему та 
привернення уваги до тяжкого стану мільйонів жінок, чоловіків та дітей з
 усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також 
заохочувати людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.
   Торгівля людьми є однією з галузей 
кримінального бізнесу, що розвивається найбільш стрімкими темпами в 
світі. У цій індустрії домінують добре організовані кримінальні 
синдикати. Одержані прибутки йдуть на фінансування інших різновидів 
злочинної діяльності, в тому числі торгівлі наркотиками та зброєю. 
Торгівля людьми є високодохідною і фактично безпечною, з точки зору 
можливості соціального контролю, сферою діяльності транснаціональних 
злочинних організацій. Щорічний світовий прибуток кримінального сектору в
 цій сфері діяльності становить від 5 до 7 мільярдів доларів, а в деякі 
роки досягає 9,5 мільярдів доларів. Наприклад, тільки в Україні 
вербувальник отримує від 200 до 5000 доларів за кожну завербовану жінку.
   Проблема торгівлі людьми залишається 
болісною і для України. Складна економічна ситуація в Україні, високий 
рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність
 громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої 
долі, люди їдуть за кордон шукати  роботу. Спритні ділки щороку 
використовують сотні таких шукачів.
   В міжнародній системі Україна визначена 
як країна – постачальниця жінок. Саме громадянки України зараз складають
 значну частину живого «товару» на відкритих і таємних ринках Європи та 
Азії. Як правило, експорт жінок з України здійснюється на світові ринки 
інтимного бізнесу – в Туреччину, Італію, Польщу, Іспанію, Німеччину, 
країни колишньої Югославії, Угорщину, Чехію, Грецію, Російську 
Федерацію, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Сполучені Штати Америки 
та інші країни.
   Поширена серед іншого й торгівля людьми з
 метою використання жертв торгівлі як донорів для трансплантації органів
 і тканин, а також для некомерційного рабства в таких формах як 
примусове заміжжя, примусова вагітність, фіктивне вдочеріння 
(усиновлення).
   Сьогодні на перший план виходять все 
нові сторони торгівлі людьми, а саме торгівля з метою примусової праці. 
Останнім часом, Міжнародна організація з міграції заявляє про те, що 
жертвами частіше стають українські чоловіки, що безпосередньо 
підтверджує поширення трудової експлуатації. Якщо говорити про основні 
країни призначення торгівлі людьми з України, то на першому місці 
залишається Росія, на другому – з дуже значним відривом іде Польща, а на
 третє виходить сама Україна як країна внутрішньої експлуатації, коли 
людей, громадян України, не вивозять за кордон, а перевозять, наприклад,
 із однієї області до іншої, відбирають документи і експлуатують у тій 
чи іншій формі.
   На жаль, Україна поступово починає 
ставати і країною призначення, тобто на її території експлуатують 
іноземців. Якщо говорити про тенденцію останніх років, то найбільше 
серед таких потерпілих громадян Молдови.
   Останнім часом у нашій країні багато 
робиться для запобігання торгівлею людьми. Слід відзначити, що Україна 
(як на міжнародному, так і на національному рівні) застосовує 
багатовекторний підхід до проблеми боротьби з торгівлею людьми. Як 
правило, це проявляється у поєднанні стратегій боротьби з торгівлею 
людьми як такою, боротьби з нелегальною міграцією та боротьби із 
міжнародною організованою злочинністю.
       А для тих, хто мріє отримати гарну 
роботу за кордоном, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці
 людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та 
служби знайомств. Також вони розміщують брехливі оголошення в газетах та
 на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають 
матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями 
живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому значний 
відсоток серед них – жінки. Найчастішими формами експлуатації є 
нелегальна секс-індустрія, примусова праця, сурогатне материнство, 
втягнення в злочинну діяльність та примусове донорство.
     Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти!
