Якість
зберігання насіння в значній мірі залежить від способу його зберігання.У виробництві
застосовується кілька способів зберігання насіння.
Насипом на
підлозі. Такий спосіб застосовується при тимчасовому
зберіганні з розміщенням насіння в буртах. Спосіб простий, не вимагає
додаткового обладнання. Його недоліками є ненадійна ізоляція окремих партій,
нераціональне використання насіннєсховищ і складність використання активного
вентилювання.
При зберіганні
насіння в засіках цих недоліків уникають.Більш надійним
і зручним для активного вентилювання є зберігання насіння в спеціальних
металевих бункерах.
У великих
насіннєсховищах застосовують зберігання в силосах, які по суті є
бункерами великих розмірів (ємністю понад 300 т) обладнаними автоматичними
системами контролю за станом насіння.
Кожному
способу зберігання відповідають певні типи насіннєсховищ: підлогові, бункерні,
силосні і комбіновані.
Вони можуть
бути механізованими і немеханізованими.
При зберіганні
насіння в насіннєсховищах контролюють температуру і відносну вологість повітря
за допомогою термометрів і гігрометрів (або гігрографів), наявність шкідливих
комах і гризунів. Періодичність контролю: перші один-два місяці - кожен
день, пізніше - два рази на тиждень.
У насінні
температуру визначають за допомогою термоелектричних вимірників
(термоелектричні "павуки"), або термоштанга (дерев'яні палиці
завтовшки 3-4 см і довжиною на висоту насипу), які вставляють у насип у
шаховому порядку з інтервалом 2 м. Виймаючи термоштангу, перевіряють
температуру по всій довжині і визначають місця з підвищеною температурою.
Періодичність визначення температури насіння залежить від їх стану (табл. 1).
Вологість
насіння визначають у кожній партії окремо, в кожному засіку в трьох шарах (на
30-40 см від поверхні, всередині насипу і біля підлоги) один раз на місяць при
температурі насіння нижче 0ºС і два рази в місяць при температурі насіння вище
0ºС, а також після кожного транспортування або обробки. Вологість насіння
визначають методом висушування (термостатно-ваговий метод), або за допомогою
вологомірів.
Таблиця 1 Періодичність визначення температури насіння, діб
Вологість
насіння
|
Перші 3
місяці після збирання
|
В іншу пору
року при температурі насіння, °С
|
||
0 і нижче
|
від 0до 10
|
вище 10
|
||
Сухе (до
14%)
|
3
|
15
|
15
|
10
|
Середньої
сухості (14-16%)
|
2
|
10
|
10
|
5
|
Вологе
16-20%)
|
1
|
7
|
5
|
1
|
Сире
(вище 20%)
|
1
|
5
|
3
|
1
|
Одночасно
визначають і заселеність насіння шкідниками за стандартною методикою, а також
колір насіння і їх запах органолептичним методом.
Схожість
насіння визначають за стандартною методикою в лабораторіях господарств або
насіннєвих заводах щомісяця, а в акредитованих лабораторіях при засипці через
кожні чотири місяці або більше (згідно з вимогами стандартів) для окремих видів
рослин. Одночасно зі схожістю визначають ступінь зараження цвіллю, що дуже
важливо для безпечного зберігання насіння. Догляд за зберіганням насіння
передбачає проведення заходів поліпшення умов, а також попередження і
ліквідації небажаних процесів у насінні.
Провітрювання
насіннєсховищ і насіння проводять при тривалому зберіганні. Доцільність цього
заходу в значній мірі залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим
менша потреба в провітрюванні. Якщо насіння має вологість, близьку до критичної
або трохи вище, то в процесі дихання воно виділяє значну кількість вуглекислого
газу, який заповнює міжнасіннєвий простір. Це може негативно вплинути на
схожість насіння.
Провітрювання
може бути природним і активним. Природне провітрювання забезпечують,
відкриваючи вікна і двері насіннєсховища при певних погодних умовах. При
активному провітрюванні застосовують примусове вентилювання насіння за
допомогою спеціальних пристроїв.
При
провітрюванні необхідно враховувати температуру і вологість насіння та повітря.
Охолодження теплого насіння проводять для підвищення стійкості зберігання
восени або влітку, коли їх температура підвищується вище 10ºС. Для цього
активне вентилювання проводять охолодженим повітрям.
Джерело: Добропільське районне управління
Держпродмпоживслужби.
