Лілія
Михайлівна Паращук – неординарна особа, в чомусь обдарована, нерідко аскетична, готова
працювати 16-20 годин на добу, але головне - захоплена своєю справою, володіє
блискучими організаторськими здібностями. Її відрізняє прагнення сьогодні робити
те, про що інші подумають завтра, робити свою справу дуже добре і усвідомлено,
з користю. І це не порожні амбіції. А інакше - навіщо? Сьогоднішня висота визнання, авторитету, поваги і
захоплення – результат щоденних багаторічних розумових, фізичних зусиль.
Закінчила
школу з золотою медаллю, Дрогобицький державний педагогічний інститут з
відзнакою. З 1997 року працює практичним психологом районного методичного
кабінету відділу освіти Добропільської райдержадміністрації, керівник
психологічної служби системи освіти району. Сміливо використовує сучасні
технічні, мультимедійні засоби, эксперементує над пошуком і впровадженням
нетрадиційних форм навчання, займається дослідницькою роботою.
Вона дипломант
обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Початкова школа ХХІ сторіччя»,
обласного фестивалю педагогічних ідей «Сузір'я талантів», співавтор та режисер
кінострічок з історії та сучасності Добропільського району, переможець
районного конкурсу «Жінка року» у номінації «Жінка - талант».
Має
авторську психологічну розробку – оригінальний ілюстрований методичний посібник з
розвитку пізнавальної сфери молодших школярів «ННН» (нове, невідоме, необхідне)
- курс розвиваючих занять для учнів 1-4 класів, яку презентувала на Міжнародній
педагогічній конференції в місті Донецьк. Її діяльність спрямована на становлення
особистості дітей, виховання витончених почуттів, розкриття та розвиток
індивідуальності. Лілія з особливим почуттям відповідальності підходить до
реалізації програми підтримки та розвитку дитячої обдарованості «Надія
Донеччини».
Вона- автор,
виконавець, натхненник конкурсів серед юних ерудитів, художників, вокалістів,
танцюристів, читців, письменників і поетів, серед юних журналістів, майстрів
декоративно-прикладного мистецтва, юних лідерів. Її заслуга в тому, що
щорічному районному фестивалю юних даруваннь «Золоте джерельце» в 2011 році, в
день 10-річного ювілею, Донецькою облдержадміністрацією було надано статус
обласного. Вихованці районної програми «Обдаровані діти», «Надія
Донеччини» - багаторазові лауреати І-ІІІ премій обласних, регіональних,
Всеукраїнських, Міжнародних конкурсів та фестивалів, телевізійних програм
«Зірки та зіроньки», «Зірки, на сцену!», «Червона рута», «Золотий лелека»,
«Золоте зернятко», «Отчий дім», «Мистецькі барви».
Безперечно
одне – без такого наставника, лідера, як Лілія Михайлівна, діти не змогли б
навіть дізнатися, на що вони здатні. До того ж, вона вміє «запалити» людей з
числа вчителів, педагогів-організаторів, психологів, допомогти перейнятися
ідеєю і разом її реалізувати.
Труднощі – занадто
м'яке слово, щоб зрозуміти з чим доводиться стикатися щодня, щогодини. З 2005 року
Лілія Михайлівна живе з хворобою, яка позбавила її можливості самостійно
пересуватися. Найбільша мудрість, яку вона підтверджує: «Сильна духом людина –
це людина, яка знає чого вона хоче, йде до чітко поставленої мети, досягаючи
мрії, одночасно допомагаючи іншим людям, які її оточують, заряджаючи власним
оптимізмом. Це людина, яка здатна здобувати перемогу над собою і обставинами».
Опинившись в скрутних життєвих обставинах, вона не припиняє працювати у відділі освіти. Маючи за плечима
солідний запас знань і практичних навичок, вона використовує будь-яку
можливість для того, щоб оволодіти новими. Лілія Паращук закінчила
Київський міжнародний університет за спеціальністю вчитель англійської мови та
зарубіжної літератури, здобула професію психотерапевта,
навчаючись в МОКПО (Міжнародної організації кататимного переживання образів)
(Німеччина).
Крім людей,
таких же творчих соратників і помічників, невід'ємними в особистому житті і в роботі залишаються
комп'ютер та книги, що допомагають їй пізнавати світ, підтримувати зв'язки з тими, хто живе в інших містах і
країнах.
Федір Достоєвський, Уейн Дайер, Уолши Ніл Дональд, Ніші Кацудзо
допомагають Лілії розкривати і розуміти світ інших людей, осмислювати їх вчинки.
Вона цінує
ті поодинокі фактори, які не дозволяють дати слабину, щоб не втратити
фізичну і духовну форму. Вона вміє домовлятися з недугою, не падати духом,
знаходити шляхи взаємодії з іншими людьми, з дітьми усіх вікових категорій,
приймати рішення в різних ситуаціях, розбиратися в бажаннях, радіти тому, що є,
любити життя у всіх його проявах.
Дивлячись на
Лілію Михайлівну, на цю дивну людину з добрим відкритим обличчям,
прекрасною м'якою усмішкою, з якою тільки вона може вітатися при зустрічі,
розумієш: сил, енергії, впевненості, знань у неї вистачить не тільки для себе,
але і для того, щоб вести людей за собою, щоб стати переможцем в цьому житті,
бути на своїй висоті - висоті величі, таланту, сміливості і сили, пошуку і
творення.