Надаємо роз`яснення
Загальні положення
З 01.01.2015 р.
виключено з Кодексу законів про працю України (КЗпП) ст. 24-1, яка потребує
реєстрації в службі зайнятості трудового договору, укладеного між підприємцем і
найманим працівником. Починаючи з 2015 року КЗпП не зобов'язує реєструвати
трудовий договір в службі зайнятості.
Разом із тим
з'явилося інша вимога. Так, до ч. 3 ст. 24 КЗпП внесено зміни, згідно з якими
працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору,
оформленого наказом або розпорядженням працедавця, і повідомлення
органів ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку,
визначеному КМУ.
Нагадаємо, що до 2015
року ст. 241 КЗпП вимагала зареєструвати трудовий договір у службі
зайнятості в тижневий термін із часу фактичного допуску
працівника до роботи, а відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП трудовий договір
вважався укладеним навіть тоді, коли працівник був допущений до роботи, без
укладеного трудового договору. Однак із 2015 року ці норми не є чинними, і працівник не
може бути допущений до роботи без укладення трудового договору.
Таким чином, із 2015
року під час оформлення з працівником трудових відносин підприємець не повинен
реєструвати трудовий договір у центрі зайнятості, але має повідомляти про нового
працівника орган ДФС. Без повідомлення податкової про прийняття на роботу
працівника не можна допускати до роботи.
Постановою КМУ від
17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її
територіальних органів про прийняття працівника на роботу» визначено механізм
повідомлення податкової про прийнятих працівників. У додатку до цієї постанови
міститься форма
повідомлення.
Повідомлення має
подавати підприємець до податкової за місцем обліку як платник ЄСВ за
розробленою формою до початку роботи працівника згідно з укладеним трудовим
договором. Тобто повідомлення треба подати під час кожного прийняття
працівників. Таке повідомлення можна подати одним із таких способів:
- засобами
електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису;
- на паперових
носіях, разом із копією в електронній формі;
- на паперових
носіях, якщо трудові договори оформлено більше ніж із 5 особами.
Форма повідомлення
нескладна, заповнити її неважко. У ній треба відобразити:
- реєстраційний номер облікової
картки підприємця;
- прізвище, ім'я, по батькові
працівника;
- реєстраційний номер облікової
картки працівника;
- номер і дату розпорядження про
прийняття на роботу;
- дату початку роботи.
У таблиці
повідомлення передбачено графу, у якій зазначається категорія працівника:
1 - наймані
працівники з трудовою книжкою;
2 - наймані
працівники без трудової книжки. Наявність цієї графи свідчить про те, що про
прийнятих працівників-сумісників підприємці також повинні повідомляти
податкову.
Оформлення трудових
договорів
Нового порядку
оформлення трудових договорів немає. Чинним є Порядок реєстрації трудового
договору між працівником і фізичною особою, затверджений наказом Мінпраці від
08.06.2001 р. № 260, яким затверджено форму
трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману
працю. Тому під час укладення трудових договорів треба
керуватися цим документом.
Рекомендуємо з цієї
форми прибрати рядки, які раніше заповнювалися центром зайнятості, оскільки під
час прийняття на роботу реєструвати трудові договори в центрі зайнятості не
потрібно. Тепер нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде
самостійно. Щоб не заплутатися, слід завести журнал реєстрації трудових
договорів у довільній формі, у якому присвоювати номери трудовим договорам,
укладеним після 1 січня 2015 року.
Отже, підприємці під
час оформлення трудових відносин із працівником продовжують складати трудові
договори. Під кожен трудовий договір слід складати розпорядження про прийняття
на роботу й повідомляти податкову перед допуском працівника до роботи.
Повідомити податкову потрібно хоча б на день раніше допуску працівника до
роботи.
Наведемо приклад
розпорядження про прийняття на роботу.
Фізична особа -
підприємець Савченко К. П.
Розпорядження № 5
від 10.01.2017
1. Прийняти Марченко Світлану Василівну на посаду продавця-консультанта
з окладом 2000 грн.
2. Оформити трудовий договір із 11.01.2017 , у якому
визначити умови роботи (режим, права й обов'язки сторін тощо).
3. Марченко Світлані Василівні приступити до роботи
11.01.2017.
ФОП Савченко К. П.
З
розпорядженням ознайомлена
Підприємці, як і
раніше, можуть оформляти трудові відносини з працівниками на умовах неповного
робочого часу.
Уразі звільнення
працівників, оформлених на роботу після 1 січня 2015 року, підприємці до служби
зайнятості не звертаються й оформлюють таке звільнення розпорядженням.
Наведемо приклад
розпорядження про звільнення.
Фізична особа -
підприємець Савченко К. П.
Розпорядження № 7
від 28.02.2017
Звільнити Марченко Світлану Василівну 28.02.2017 із
посади продавця-консультанта за власним бажанням, ст. 38 Кодексу законів про
працю України.
ФОП Савченко К. П.
З розпорядженням ознайомлена
Раніше, змінивши
умови праці, наприклад перевівши працівника на іншу посаду, підприємці мали
повідомляти центр зайнятості шляхом подання додаткової угоди до укладеного
трудового договору. Тепер усі зміни підприємцеві достатньо відобразити у своїх
внутрішніх документах (розпорядженнях) і нікого повідомляти про це не потрібно,
крім самого працівника під підпис. Причому навіть у разі змін умов праці
працівників за трудовими договорами, зареєстрованими до 01.01.2015 у центрі
зайнятості, цей орган також повідомляти не потрібно.
Щодо розірвання
трудових договорів, які укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі
зайнятості, то під час звільнення працівника, як і раніше, потрібно звертатися
до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації.
Ведення трудових
книжок
Порядок ведення
трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок
працівників, затвердженою наказом Мін'юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від
29.07.93 р. № 58 (далі - Інструкція № 58). Оскільки центр зайнятості не
реєструє трудових договорів, запис про прийняття й звільнення в трудовій книжці
робить лише підприємець.
Загальний порядок
заповнення трудової книжки не змінився. У графі 4, у якій зазначається підстава
для внесення запису, слід відображати номер і дату розпорядження про прийняття
на роботу. Раніше в цій графі робився запис про номер і дату реєстрації
трудового договору в центрі зайнятості. У разі звільнення працівника в 4-й
графі зазначається номер і дата розпорядження про звільнення.
Записи про посади працівників
виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі
професій ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010
р. № 327.
Записи про звільнення
найманих працівників мають здійснювати в точній відповідності з формулюваннями
КЗпП, тобто з посиланням на відповідну статтю й пункт.
Наведемо приклад внесення до трудової книжки
працівника записів про прийняття та звільнення.
№ запису
|
Дата
|
Відомості про
прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення
(із зазначенням причин і посилань на статтю, пункт закону) |
На підставі чого
внесено запис
(документ, його дата і номер) |
||
число
|
місяць
|
рік
|
|||
1
|
2
|
3
|
4
|
||
Фізична особа – підприємець Савченко К. П.
|
|||||
05
|
11
|
01
|
2017
|
Прийнято на посаду продавця-консультанта
|
Розпорядження № 5 від 10.01.2017 р.
|
06
|
28
|
02
|
2017
|
Звільнено з посади за власним бажанням,
ст. 38 КЗпП України |
Розпорядження № 7 від 28.02.2017 р.
|
Фізична особа – підприємець Савченко К. П.
|
|||||
Звернімо увагу: якщо
підприємець працює без печатки, це не заважає йому вносити записи
до трудової книжки працівника. Статтею 58-1 Господарського кодексу України
скасовано обов'язок суб'єктів господарювання мати печатку, тобто наявність
печатки не обов'язкова. Усі записи підприємець, який працює без печатки,
засвідчує своїм підписом.
Згідно з вимогами ч.
2 ст. 24 КЗпП під час укладення трудового договору громадянин зобов'язаний
подати працедавцеві трудову книжку. Трудові книжки ведуться на всіх працівників,
які працюють на підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних
осіб більше п'яти днів.
В листі
Мінсоцполітики України від 03.12.2015 р. № 492/06/186-15роз'яснюється,
що в питанні оформлення трудової книжки для працівника, який працевлаштовується
вперше, слід керуватися нормами КЗпП. Статтею 48 КЗпП передбачено, що
відповідно до п. 2.21-1 Інструкції № 58 трудові книжки працівників, які
працюють у ФОП, зберігаються безпосередньо в самих працівників.
Відповідальність
і штрафи
Особливу увагу в
трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. Якщо раніше в
разі порушення трудового законодавства контролери застосовували штрафи,
визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), то тепер
штрафи визначено й у самому КЗпП. Так, у новій редакції викладено ст. 265 КЗпП
"Відповідальність за порушення законодавства про працю". Тепер крім
загальної фрази про те, що особи, винні в порушенні законодавства про працю,
несуть відповідальність згідно з чинним законодавством, з'являється конкретика.
Важливо зауважити, що
штрафи є фінансовими санкціями й не належать до
адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського
кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном.
Без перевірки Держпраці можуть накладатися штрафи на підставі рішення суду про
оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без
укладення трудового договору. Виконання постанови Держпраці покладається на
Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення
порушень трудового законодавства.
У новій редакції
викладено й ст. 41 КУпАП, якою встановлюється відповідальність за порушення
вимог законодавства про працю та про охорону праці. Також Законом № 77
вносяться зміни й до ст. 172 Кримінального кодексу України (ККУ), яка
встановлює відповідальність за грубе порушення трудового законодавства.
Зауважимо, що штрафи істотно зросли.
Для наочності в
таблиці наведемо основні порушення трудового законодавства й відповідальність,
яку за них передбачено КЗпП, КУпАП та ККУ.
Порушення
|
Штраф
|
Норма
законо-
давства
|
КЗпТ
|
||
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення
трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі
фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві,
і виплата зарплати (винагороди) без нарахування й сплати єдиного внеску та
податків
|
30-кратний розмір мінімальної зарплати, визначений
законом на час виявлення порушення (далі - МЗП), за кожного
працівника, стосовно якого скоєно порушення
|
абз. 2 ч. 2
ст. 265 КЗпТ |
Порушення установлених термінів виплати зарплати
працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше ніж
за один місяць, виплата їх не в повному обсязі
|
3-кратный размер МЗП
|
абз. 3 ч. 2
ст. 265 КЗпТ |
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті
праці
|
абз. 4 ч. 2
ст. 265 КЗпТ |
|
Недопуск до проведення перевірки з питань дотримання
законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні
|
3-кратный размер МЗП
|
абз. 6 ч. 2
ст. 265 КЗпТ |
Недопуск до проведення перевірки та створення
перешкод під час проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених
в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП (допуск працівника до роботи без оформлення
трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного
виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата
зарплати (винагороди) без нарахування й сплати ЄСВ та податків)
|
100-кратний розмір МЗП
|
абз. 7 ч. 2
ст. 265 КЗпТ |
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім
вищеперерахованих
|
1 розмір МЗП
|
абз. 8 ч. 2
ст. 265 КЗпТ |
КУпАП
|
||
Порушення запроваджених термінів виплати зарплати,
виплата її не в повному обсязі, порушення термінів видавання документів про
трудову діяльність на вимогу працівників, а також інші порушення вимог трудового
законодавства
|
Від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (нмдг) (від 510 грн. до 1 700 грн.)
|
ч. 1
ст. 41 КУпАП |
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке
особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі дії, вчинені
стосовно неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька, матері або
особи, яка їх замінює й виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда
|
Від 100 до 300 нмдг (від 1 700 грн. до
5 100 грн.)
|
ч. 2
ст. 41 КУпАП |
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення
трудового договору, допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та
осіб, стосовно яких ухвалено рішення про оформлення документів для вирішення
питання про надання статусу біженця, на умовах трудового договору без дозволу
на застосування праці іноземця або особи без громадянства
|
Від 500 до 1 000 нмдг (від 8 500 грн. до
17 000 грн.)
|
ч. 3
ст. 41 КУпАП |
Повторне протягом року вчинення аналогічного
порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню
|
Від 1 000 до 2 000 нмдг (від 17 000
грн. до 34 000 грн.)
|
ч. 4
ст. 41 КУпАП |
ККУ
|
||
Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих
мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю
|
Від 2 000 до 3 000 нмдг (від 34 000 грн до 51 000
грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи провадити певну
діяльність на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох
років.
(Раніше штраф був до 850 грн.) |
ч. 1
ст. 172 ККУ |
Ті самі дії, якщо їх вчинено повторно або стосовно
неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька, матері або особи, яка їх
замінює й виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда
|
от 3 000 до 5 000 ннмдг (от 51 000
грн до 85 000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи
провадити певну діяльність на строк до п'яти років, або виправні роботи на
строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців.
(Раніше штраф був від 850 грн до 1 700 грн.) |
ч. 2
ст. 172 ККУ |
Оподаткування
зарплати
Першого січня 2017
року набув чинності Закон України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, який вніс
зміни до КЗпП та Закону про оплату праці. Незважаючи на те що з 1 січня 2017
року розмір мінімальної
зарплати збільшився до 3 200 грн,
розмір прожиткового
мінімуму не змінився й становить 1 600 грн для
працездатних осіб, але протягом року він буде збільшуватися. Розмір мінімальної
зарплати закладено в Держбюджеті й залишається незмінним протягом усього 2017
року.
У зв'язку зі змінами,
що відбулися в законодавстві змінюється розуміння систем оплати праці й
терміна“мінімальна зарплата”.
Розмір мінімальної
зарплати з 01.01.2017 р - 3 200.
Оклад працівника має
бути не нижче від прожиткового мінімуму 1 600.
Якщо нарахована
зарплата нижче розміру мінімальної зарплати, працедавець робить доплату до її
рівня, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою зарплати.
Доплата включає в
себе різні надбавки, доплати, заохочувальні та компенсаційні виплати, премію,
індексацію.
У разі праці на
умовах неповного робочого часу мінімальна зарплата виплачується пропорційно
виконаній нормі праці.
Згідно з п. 167.1 ст.
167 Податкового кодексу України (ПКУ) ставка податку на доходи фізичних осіб
(ПДФО) до доходів, нарахованих (виплачених) у формі зарплати, інших
заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які
нараховуються (виплачуються) у зв'язку з трудовими відносинами, становить 18%.
Поріг для
застосування податкової
соціальної пільги (ПСЛ) з 01.01.2017 р. становить 2 240 грн.
Згідно з пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ розмір загальної ПСЛ становить 50%
розміру прожиткового
мінімуму для працездатної особи (800 грн).
Отже, якщо
розмір мінімальної
зарплати 3 200 грн застосовувати ПСП можливо тільки до
доходів, які менші від установленого порогу 2 240 грн. А такий розмір доходу
можливий тільки в працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу.
Також право на
застосування податкової соціальної пільги залишиться в працівників, які мають
дітей, для яких запроваджено можливість збільшення граничного порогу кратно
кількості дітей (абз. 2 пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ). До таких осіб належать:
працівники, які мають двох і більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 ст.
169 ПКУ); працівники, які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або
опікуном, піклувальником; працівники, які утримують дитину-інваліда (пп.
"а" та "б" пп. 169.1.3 ст. 169 ПКУ).
Під час нарахування
доходу, що підлягає оподаткуванню ПДФО, утримується військовий збір у розмірі
1,5%.
Згідно з ч. 5 ст. 8
Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі -
Закон № 2464) єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який нараховують працедавці за
рахунок власних коштів, установлено для всіх у єдиному розмірі 22% бази
нарахування ЄСВ.
Під час нарахування
ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю
та пологами також застосовується ставка ЄСВ 22%. З 01.01.2016 р. утримання ЄСВ
не провадиться із зарплати працівників, із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності,
із суми винагороди за договорами цивільно-правового характеру.
Якщо база нарахування
ЄСВ менша від розміру мінімальної зарплати, запровадженої законом на місяць, за
який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної
зарплати, запровадженої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки
ЄСВ. Ця вимога не поширюється на виплату зарплати сумісникам і винагороди за
договорами цивільно-правового характеру незалежно від їхніх розмірів. Також
вона не поширюється на працівників, прийнятих або звільнених протягом місяця,
тобто які не відпрацювали всі дні.
Максимальна величина
бази нарахування ЄСВ становить 25 розмірів прожиткового
мінімуму для працездатних осіб.
Джерело: "Приватний підприємець" Портал підприємців України.
Джерело: "Приватний підприємець" Портал підприємців України.
