У Верховній Раді України
зареєстровано проект Закону № 7005 про внесення змін до деяких законів України
щодо запобігання мобінгу.
Під мобінгом слід розуміти форму
психологічного насилля, яка полягає в тривалому та систематичному цькуванні
працівника в колективі, сексуальному домаганні, психологічному тиску на нього з
метою подальшого звільнення.
Проектом Закону пропонується
імплементувати Європейське законодавство та ввести до Кодексу законів про працю
України, Закону України «Про зайнятість населення» та Кримінального кодексу
України поняття мобінг, врегулювати на законодавчому рівні права та гарантії
для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці, а також
передбачити кримінальну відповідальність за систематичне застосування елементів
мобінгу наслідком якого є звільнення працівника.
Зокрема, пропонується
передбачити, що мобінг може бути причиною розірвання трудового договору,
укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. При припиненні
трудового договору через мобінг працівникові виплачується вихідна допомога у
розмірі не менше середнього місячного заробітку.
У разі ушкодження здоров’я
працівника, причиною якого став мобінг, заподіяна шкода відшкодовується у
розмірі понесених витрат на лікування та грошової компенсації моральної шкоди,
яка відповідає розміру заробітної платні працівника за час перебування на
лікарняному.
Окрім того, пропонується за
систематичне порушення прав працівника, шляхом застосування психологічного
насилля та інших елементів мобінгу, а також незаконне звільнення працівника з
роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог
Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"
іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю, карати
штрафом від 2 тисяч до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на
строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років.
Ті самі дії, якщо вони вчинені
повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері
або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда,
караються штрафом від 3 тисяч до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років,
або арештом на строк до 6 місяців.
Зазначимо, у цій сфері суспільних
відносин діє Кодекс законів про працю України, Цивільний кодекс України,
Кримінальний кодекс України та Закон України «Про зайнятість населення».
