понеділок, 25 грудня 2017 р.

Малозначні справи у нових процесуальних кодексах: особливості розгляду



У нових процесуальних кодексах народні депутати ввели поняття малозначних справ та визначили порядок їх розгляду.
Малозначними вважаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня 2017 року цей поріг становитиме 170 тисяч гривень.
Також передбачено, що суд може визнати справу незначної складності малозначною, однак крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
Законодавець передбачив, що при розгляді малозначних справ представником у суді може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність.

Таким, чином, адвокатська монополія не торкнеться малозначних справ.
Розглядатимуться такі справи за правилами спрощеного позовного провадження не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання у спрощеному позовному провадженні не передбачається, а перше засідання проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає малозначні справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. та без виклику свідків. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У господарському процесі за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна та в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цивільному процесі за за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів; в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В адміністративному судочинстві малозначними вважаються справи незначної складності щодо: