Одна із родзинок народної творчості на Добропільщині – лялька-мотанка.

І найбільше сімейство цих ляльок зібрано в школі села Криворіжжя, а господарка світлиці, де вони оселились – сільський бібліотекар, Марія  Миколаївна Гайдук.

Якось побачила Марія по телевізору ці чудеса народного рукоділля і загорілася ідеєю повторити. Перші ази техніки виконання освоїла на уроках праці у місцевої вчительки. Потім по комп'ютеру остаточно вивчила історію питання. Зараз сама може показати майстер-клас. Принаймні, малеча з молодших класів навчається у неї з захопленням. Весь матеріал - клаптики та тесьма, носові хусточки та намистинки.

За старовинними традиціями,  доля ляльки, швидше, не іграшкова. У неї  особлива місія - оберігати від лихого ока, бо  хрестик замінює всі риси «обличчя». Кожна зроблена до особливого дня або події. Ту, що дарується на народження малюка, потім, коли він підростає, змінює інша. А якщо дитина захворіє - тим більше: у будинку повинна з'явитися не дуже ошатна, але зате зцілювальна (по «інструкції» після одужання потрібно спалити). Є свій варіант для   наречених, для допомоги по господарству (у такої мотанки руки довше звичайних, щоб з усім встигнути впоратися) та для бажаючих розбагатіти (в сумочці завжди з копієчкою), вербниця, великодниця (щоб за правилами яйця і паски освятити). У кубушки-травниці в мішечку аромати квітучих полів, у урожайниці - пшеничні зернятка. Ну, а від циганки очей не відірвати, тому що вона для веселощів.

Яскраві намиста на ляльку допомагає нанизати онук Микита, а все інше - за натхненням. «Коли задумаю чергову, так заснути не можу, поки не зроблю», - зізнається автор. Хтось скаже - якийсь давній забобон, хіба порівняти цей ручний виріб з сучасними шедеврами іграшкової індустрії? А для Марії Миколаївни вони - такі прості - носительки доброї енергетики.

Добропільські ляльки як оберіг і як унікальне творіння українських майстрів були презентовані на виставці в Донецькому краєзнавчому музеї, вручались почесним гостям з Польщі, Італії, Німеччини, Австрії. Делегація району завжди брала їх с собою у подорож до інших областей України, до Білорусі. Жоден ярмарок не проходить без виставки її ляльок.

А в бібліотеці завжди є охочі поглянути  на досить незвичайне хобі її господині, та й самим навчитись. Марія Миколаївна Гайдук завжди рада таким «оглядинам», адже ляльки-мотанки, які десятками вишикувалися на стелажах та поличках, для неї, як живі. І робить вона їх для людей, з задоволенням  роздаровуючи направо і наліво. А ще в своїй «світлині» вона виставляє  вишивки, малюнки, та інші вироби своїх земляків.

Тож завітайте в гості до Марії, і ви познайомитесь з народною творчістю, якій уже більше трьох тисячоліть.