Не вперше я
розповідаю про сільських жінок-матерів, про їх складні випробування в житті,
про їх мудрість і терпіння.
Віра Яківна Гудзовата
– моя односельчанка, найповажніша серед героїнь цього свята, мати 3-х дітей,
має уже 7 онуків, 5 правнуків. У 2015 році Віра Яківна та Яким Дмитрович
відзначили 60-річний ювілей подружнього життя.
А розпочиналася жіноча доля Віри Яківни в м.Сніжне, де вона
народилася. Сюди працювати на шахту приїхав молодий парубок з Львівщини.
Познайомилися в лікарні. Віра захворіла,а Яків прибив пальця, обоє попрямували
до лікарні.
Після огляду лікаря юнак запропонував провести дівчину
додому. Від лікарні до будинку батьків Віри було 7 кілометрів.
Після таких проводів Віра
вирішила, що більше юнака вона не побачить. Та яким же було її здивування, коли
через 2 дні вона забігла з подвір’я, а в кімнаті сидить
Яким. І не зрозуміло, як його собака пропустила, напевне родича почула
заздалегідь. До речі батька Віри звали Яків
Дмитрович, а парубка Яким Дмитрович.
4 листопада 1955 року молоді побралися, побудували хату,
народилася донька Ганна, сини Сергій і Олександр. Та у зв’язку з закриттям
шахти не стало роботи, продали хату і за запрошенням старшої сестри Марії
Дмитрівни приїхали в с.Криворіжжя. Тут побудували будинок, в якому зараз і
проживають.
Нелегке було життя та Віра Яківна та Яким Дмитрович
працювали на землі, виховали чесних, порядних, працьовитих дітей, які люблять
свою землю.
Донька, Ганна
Якимівна, шановна людина на селі, вчитель початкових класів Криворізької ЗОШ,
вчить дітей доброму, вічному.
У Сергія і
Наталі троє дітей, четверо онуків.
Батьки всю трудову діяльність присвятили роботі на землі, тому
не дивно, що й сини стали фермерами.
Молодший Сашко не
вагаючись в свій час поїхав на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС, тепер
працює водієм в ДЕТЕК. Дружина, Олена Петрівна, виховувала малят в
дошкільному закладі «Сонечко». Їх синами не налюбуєшся.
Коли в батьківській хаті збирається вся родина Гудзоватих,
Віра Яківна жартує «Сімейка, як у
Омелька».
Материнське щастя
Віри Яківни ще і в тому, що всі діти поруч, в рідному селі Криворіжжя,
більшість онуків і правнуків живуть і працюють на Добропільській землі, на
своїй маленькій Батьківщині.
Хочу вам ще відкрити один секрет: на вул.Новій у
с.Криворіжжя проживає 5 сімей з родини Гудзованих, а тому часто називають цю
вулицю вулицею Гудзованих. В цій родині закладена велика повага до членів свого
роду. У світлиці на центральному місці фотографії батьків господарів Матрьони Миколаївни, Якова Дмитровича, Ганни
Миколаївни з онукою. Поруч весільна фотографія Віри Яківни та Якима Дмитровича.
Всі фотографії у рушниках, які вишила і подарувала в свій
час свекруха.
У кожній з 3-ох останніх кімнат фотографії онуків:
Оксани, Андрія, Олени, Олександра, Дмитра, Євгена, Антона; правнуків
Сергія, Романа,
Олександра, Максимка, найменшого Сашка.
Бабуся Віра, до речі, безпомилково називає дату народження
кожного з них, бо кожен з них- це частинка її душі, її життя, її жіночої долі.
Хай завжди посміхається доля членам Родини Гудзоватих з
с.Криворіжжя, і буде мир, і буде схід і захід разом, - так завжди говорить Яким
Дмитрович, промовляючи перший тост.
Щиро вітаємо 8 жінок-матерів родини Гудзоватих з Днем Матері
і зичимо всім здоров’я, миру, добра. Хай в
щасті і радості ростуть ваші діти і онуки!
Гайдук М.М., заступник голови
первинної
жіночої організації
Криворізької
сільської ради
