Таким соціальним працівником є Чертова Ірина Володимирівна, яка
обслуговує дев’ятьох жителів села Ганнівка.
В основі її професії – милосердя, доброта і сумління. Адже стареньким одиноким людям потрібна не
тільки фізична чи матеріальна допомога, а й розуміння, повага, щире співчуття,
які можуть зігріти, а інколи й зцілити людську душу.
Ірина
Володимирівна прийшла в соціальну сферу у 2006 році і залишається в ній по
теперішній час. В соціальній роботі випадкових людей не буває, вони хутко
зникають, а залишаються тільки ті, для кого ця робота є потребою душі.
Їй
притаманні чуйність і доброта, турботливість і комунікабельність, дисциплінованість
і відповідальність.
«…она
– моя помощница, моя спасительница, моя собеседница, моя палочка-выручалочка.
Ирина помогает мне во всех делах по дому: прополоть, пропылесосить, сменить и постирать
постельное бельё, в магазин сходить и т.д. Не перечислить всех её услуг. Если
заболею, то она вызовет фельдшера Сидор Е., если надо, то и врача-терапевта
районного. А когда понадобились срочно антибиотики, то она «слетала» на машине
в аптеку и доставила всё, что надо, чтобы я скорее выздоровел» - так відгукується про Ірину Володимирівну один
з її підопічних Макєєв Іван Миколайович.
У День
працівника соціальної сфери – професійного свята, приєднуємося до Макєєва І.М. і
вітаємо героїню цього нарису його ж словами: «хочется пожелать дорогой
моей Иринке крепкого здоровья, счастья, мира, благополучия, семейного тепла и уюта,
чтобы ей сил хватило на многие годы для семьи и для нас, её подопечных».
