До Дня
вшанування учасників бойових дій на території інших держав територіальний центр соціального
обслуговування (надання соціальних послуг) Добропільського району
відвідав Татаренко Степаниду Гілерівну, маму воїна-інтернаціоналіста Татаренка
Володимира Миколайовича, які мешкають у
с. Василівка Шилівської сільської ради.
В ці пам'ятні дні ми вклоняємося всім, хто служив
в Афганістані, хто хоч і з пораненою
душею повернувся з війни живим, і з
вірою в краще майбутнє та працює
сьогодні на благо Добропільщини.
Для Степаниди Гілерівни син - це велике щастя, осяяне сонцем його
прекрасної родини, любимої дружини і 2-х синів-красенів. Одинадцять місяців
служби в Афганістані відчувались у серці мами кожною клітинкою невимовних
душевних мук, невтішних ночей, сліз. Пронизлива біль скувала тіло Степаниди
Гілерівни, коли чоловік приніс на роботу конверт, а не листочок. Миттєво
блиснула тоді надія… живий. Володя отримав важке поранення і лікувався у
тодішній столиці 2 довгих роки, перенісши 6 операцій. Було все: зневіра,
розчарування, небажання жити. Йому було лише 20 років. Поряд знаходились бойові друзі, які були в такому ж становищі та мама, яка їздила
до нього кожні 2 тижні і змогла зігріти теплом сина та вселити надію. З роками
вона доклала неймовірних зусиль для
того, щоб Володя закінчив університет, створив сім’ю, і отримав величезну
радість життя.
Побіліли мамині скроні, болять натруджені руки і ноги, але вона
продовжує молитися за свою дитину, за родину, за щасливе майбутнє і обличчя торкає радісна
материнська посмішка.
28 років тому закінчилася десятилітня афганська війна, В людській
пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами жінок
і матерів. Летять, відлітають у вічність роки, і скільки б їх не минуло, у
нашій історії навіки залишаться імена героїв-земляків.
