Серед напрямків роботи – підготовка
нормативно-правової бази для запуску нової моделі; автономізація бюджетних
закладів охорони здоров’я, що передбачає укладання з ними договорів про надання
послуг; створення єдиного національного замовника медичних послуг –
Національної служби здоров’я, яка буде замовляти послуги, укладати договори і
сплачувати за кожного конкретного пацієнта; створення єдиної електронної
системи обміну медичною інформацією. Це також підготовка до переходу на нову
модель фінансування вторинної і третинної ланки: створення госпітальних
округів, розрахунок вартості послуг. Інші напрямки – перегляд клінічних
протоколів для найбільш поширених медичних станів та спрощення вимог до ведення
паперової звітності; запровадження національної системи реімбурсації лікарських
засобів для визначеного переліку медичних станів і референтного ціноутворення.
Що зміниться у законодавстві
Перше нововведення – можливість укладати прямі
договори із усіма видами медичних закладів, які надають первинну медичну
допомогу. «На сьогодні це можливо робити тільки з центрами первинної медичної
допомоги. Ми хочемо, щоб це можна було робити з амбулаторіями, з приватними
практиками – усіма лікарськими закладами, які є у громаді. Громада повинна мати
можливість самостійно формувати свою мережу», – зазначив Павло Ковтонюк. Друга
новація – можливість для педіатрів надавати первинну медичну допомогу. «Ми
заявляли про те, що бачимо на первинці три спеціальності – це сімейний лікар,
педіатр і дільничний терапевт. Ми не хочемо створювати штучні обмеження: якщо
люди їх оберуть – у них повинна бути така можливість», – пояснив заступник
міністра.
Розробили також пакет підзаконних актів – угода про
вибір лікаря, договір між закладом первинної допомоги і державою про надання
медичної допомоги, а також детально прописаний гарантований пакет медичної допомоги,
порядок надання допомоги і запропоновані тарифи. «У цьому документі є як
загальні функції лікаря первинної ланки – профілактика, лікування основних
медичних станів відповідно до протоколів, – так і конкретика – наприклад,
перелік аналізів, які притаманні для первинної медичної допомоги, скринінгових
процедур – профілактичних оглядів, які конкретно виписані. Там зазначені також
вимоги до матеріального оснащення закладу», – зазначив Павло Ковтонюк.
8-9 лютого відбулося обговорення усіх проектів документів
із експертним середовищем і регіонами. Після цього їх планують передати на
погодження у Кабмін та Верховну Раду.
Скільки зароблятиме лікар
Заробітна плата лікаря більше не буде фіксованою, вона
залежатиме від кількості його пацієнтів і тарифу, визначеного для певних
категорій пацієнтів. «Є рекомендована цифра – 2 тисячі пацієнтів. Вона може
відрізнятися залежно від умов, тому що не скрізь це фізично можливо. І лікар не
може відмовляти пацієнту, якщо він до нього приходить», – зазначив заступник
міністра.
Тарифи залежатимуть від віку пацієнта. «210 гривень –
це середній тариф. Він буде удвічі більшим за маленьку дитину до 5 років і за
людину 65+. Так само будуть проміжні тарифи – за дітей від 5 до 18 і так
далі», – розповів Павло Ковтонюк. Через місяць цю тарифну сітку оприлюднять. З
наступного року розглянуть можливість ввести інші коефіцієнти – за пацієнтів із
хронічними хворобами тощо.
Модель розподілу коштів між лікарями всередині
закладів визначатиме керівництво конкретного медичного закладу, але лікар
отримає можливість обирати, де йому працювати. Таким чином, керівники закладів
і місцева громада будуть зацікавлені у тому, щоб запропонувати лікарям кращі
умови.
Для чого потрібен єдиний електронний реєстр
Це буде єдина електронна система обміну медичною
інформацією, до якої вноситимуть дані усіх пацієнтів і відповідно
розподілятимуть кошти. «Єдиний реєстр пацієнтів є тим механізмом, який
дозволить нам не мати пацієнта, зареєстрованого у трьох місцях. Якщо пацієнт
іде до нового лікаря і реєструється там, попередній запис анулюється, тому це
потрібно буде робити відповідально», – пояснив заступник міністра. Він додав,
що реєстр не поширюється на випадки, коли людині потрібна невідкладна допомога.
Павло Ковтонюк зазначив, що для роботи із реєстром підходитиме переважна
більшість програм, які зараз є на ринку.
Для чого потрібні госпітальні округи
«В Україні часто бувають ситуації, коли лікарня є, але
послуги немає: вас туди привозять, але там вам нічого зробити не можуть.
Госпітальні округи робляться для того, щоб послуга була ближче до людини», –
пояснив Павло Ковтонюк. Ради госпітальних округів повинні будуть спланувати
мережу закладів, яка забезпечить для пацієнтів цього округу оптимальний маршрут
і доступ до усіх послуг. Одна із вимог до створення округів – щоб до лікаря
первинної ланки можна було доїхати не більше ніж за годину.
Коли запрацює нова система
«До весни ми приймаємо всі документи, які потрібні для
того, щоб нова система працювала. Ця система почне з весни діяти у тих
регіонах, які будуть готові швидше, з літа – у тих, які йдуть повільніше. З
2018 року – в усіх обов’язково», – повідомив Павло Ковтонюк. Основні критерії
готовності – поінформованість пацієнтів і лікарів, налагоджена робота з
електронним реєстром та готовність закладів укладати юридичні договори.
Посилання на
відео : https://www.youtube.com/watch?v=GzCO-qiSw0Q
