Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні -
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
а на горі стоять палати,
неначе диво. А кругом
широколистії тополі,
а там і ліс, і ліс, і поле,
і сині гори за Дніпром,
Сам Бог витає над селом.
Тарас Шевченко
Села, як і люди, мають свої біографії. У кожного вона своя. Легендарна
назва нашого села додає йому особливої вагомості. Воно називається Шевченко і
ми цим пишаємося. Навіть на хвилі перейменувань воно недоторкане. Маленьке,
майже спорожніле, але для багатьох воно – маленька Батьківщина.
Село наше – то велика і дружня родина. Оберігаємо і дбаємо про нього, бо
хочемо зберегти для дітей та онуків частинку раю. Майже все є для того щоб
жити і насолоджуватися життям. Гарний
дитячий садочок, з усіма умовами для діточок, сільський клуб, де зберігаються
народні традиції і де мешканці села мають нагоду відпочити. А головне,
мальовничі краєвиди. Такої краси ви не побачите ніде.
За селом аж чотири ставки. Саме сюди селяни ходять рибалити та купатися
влітку. В окрузі славиться база
відпочинку «Привітне», побудована на одному зі ставків. Об`єднання рибалок опікується водоймищем.
Село наше славиться гарними майстринями – вишивальницями. Ми пишаємося
ними.
Пісня… Вона звучить по всіх домівках. Голосистих, пісенних людей в нас дуже
багато. Декого об`єднав вокальний
гурт «Вечірні зорі» при сільському клубі. Саме учасники гурту славлять
українську пісню. Сакральними та традиційними для них є твори великого Кобзаря.
З особливим тремтінням напам`ять читають
вірші та співають «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи». Багато
гарних місць є на землі, та ми ніколи не поміняємо свій край на інший,
бо він для нас рідний, любий, затишний і прекрасний.
Джерело: Аліна Сметаніна, завідуюча Шевченківським СБК.
