Природа сказала жінці:
будь прекрасною, якщо можеш.
Мудрою, якщо хочеш.
Але розсудливою ти повинна
бути неодмінно. Героїня нашої розповіді Короття Тетяна Василівна теж поділяє цю
думку. Адже у своїй роботі саме розсудливість визначає як одну з пріоритетних рис
жінки-землевпорядника.
У нашій країні ця професія завжди користувалася шаною, адже вона присвячена безцінному скарбу України – землі. Тому
до землі завжди було особливе ставлення.
У цьому і заслуга землевпорядників, які стежать
за тим, аби земля використовувалася раціонально, ефективно і дбайливо.
У селах Нововодянської
сільської ради Тетяну Василівну люди знають
добре: сумлінно виконує свої обов'язки землевпорядника. Розповідає, як
подружилася з цією спеціальністю,
в 1998 році зайняла посаду в Шахтарському районному
відділі земельних відносин. В 2003 році розпочала свій трудовий стаж в
Добропільському міському відділі земельних відносин до сільської ради перейшла
працювати землевпорядником в 2013 році. А сьогодні без цієї професії не уявляє
свого життя.
Ця жінка – досвідчений фахівець, який чудово виконує свої обов'язки. І в
колективі про неї можна почути лише добре слово. Робота землевпорядника вимагає
точності, уважності, чіткості, відповідальності, а найголовніше – вміння спілкуватися
з людьми. Хоча догодити всім неможливо, та жінка у земельних суперечках завжди знайде,
як залагодити непорозуміння, дбає про те, щоб все відбувалося відповідно до
законодавства.
А ще вона любляча та
ніжна мати для свого сина, добра господиня.
Полюбляє працювати час від часу на городі, поратись на клумбі.
Можливо, для когось важка
робота на землі – лише обов'язок,
який прийнято виконувати
на селі, а для Тетяни така праця ще
й приносить задоволення. До того, що все можна виростити власноруч та споживати екологічно чисті продукти, вона привчає й свого сина.
Із особливим захопленням Тетяна розповідає
про квітникарство. Мріє, що після виходу на пенсію ще більше часу присвятить квітучим
рослинам, які прикрашатимуть її садибу.
Сьогодні в районі, за
приблизними підрахунками,
земля впорядковується в основному дбайливими жіночими руками. І якщо колись цю роботу
вважали лише чоловічою,
то тепер – навпаки. Головне, що дбайливо
і з любов’ю.
