Потреба засуджених у соціальному
забезпеченні наявна, оскільки це право стосується всіх громадян і супроводжує
кожну людину протягом усього життя. У статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу
України закріплено право засуджених на соціальне забезпечення, зокрема на
призначення пенсій відповідно до законодавства України.
Громадяни, які набули право на пенсію
під час відбування покарання, підлягають пенсійному забезпеченню на загальних
підставах. Засуджений подає заяву про призначення пенсії через представника,
який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, в
орган, що призначає пенсію за місцем розташування виправного закладу.
Представник особи, яка відбуває
покарання, подає необхідні для призначення пенсії документи, передбачені
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій
відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України
від 25.11.2005 р. № 22-1.
Відповідно до порядку, передбаченого
статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу, на бажання засудженого відповідні
документи для призначення пенсії може подавати він сам. У цьому разі особа, яка під час
відбування покарання набула право на пенсію, подає в адміністрацію виправного
закладу клопотання про забезпечення належних умов для призначення їй пенсії за
місцем розташування виправного закладу, зокрема щодо виклику представників
Пенсійного фонду України та офіційного прийому ними у визначеному порядку
необхідних документів безпосередньо від особи, яка відбуває покарання.
Виплату пенсій засудженим здійснює
управління Пенсійного фонду за місцем розташування закладу відбування покарання
шляхом перерахування пенсійних коштів на рахунок закладу.
А потім сам заклад згідно із списками,
які подало управління, розподіляє отримані кошти по особових рахунках
засуджених.
Джерело: Добропільське
об’єднане управління Пенсійного
фонду України Донецької області
