Згідно ст. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради), забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.Механізм здійснення такої координації та контролю дуже простий.
Спочатку адмінправопорушення фіксуються органами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Потім частина таких правопорушень розглядається адмінкомісіями при виконавчих комітетах місцевих рад (відповідно до повноважень, визначених у КпАП).
Наприклад, відповідно до ст. 255 КпАП особами, уповноваженими складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (порушення, передбачені ст. 152 КпАП), є посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних та міської рад, громадські формування з охорони громадського порядку, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.
Розгляд справ за вчинення таких правопорушень перебуває в компетенції адмінкомісій сільських, селищних та міських рад.
При всіх виконавчих комітетах сільських (селищної) рад району створені і функціонують адміністративні комісії., до складу яких входять депутати рад, представники профспілкових та інших громадських організацій, трудових колективів. При цьому до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.
Адмінкомісія — це орган, який розглядає адміністративні протоколи та в рамках чинного законодавства і в межах компетенції, визначеної статтею 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), виносить попередження або визначає розмір штрафів за ті чи інші здійснені правопорушення.
Завданням адміністративної комісії є розгляд справ про адміністративні правопорушення, виховання громадян у дусі чіткого і неухильного дотримання існуючих норм права, чесного ставлення до державного і громадського обов’язку, поваги до прав, честі й гідності громадян, а також запобігання нових правопорушень, як самими правопорушниками, так і іншими особами.
Наприклад, відповідно до ст. 255 КпАП особами, уповноваженими складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (порушення, передбачені ст. 152 КпАП), є посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних та міської рад, громадські формування з охорони громадського порядку, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.
Розгляд справ за вчинення таких правопорушень перебуває в компетенції адмінкомісій сільських, селищних та міських рад.
При всіх виконавчих комітетах сільських (селищної) рад району створені і функціонують адміністративні комісії., до складу яких входять депутати рад, представники профспілкових та інших громадських організацій, трудових колективів. При цьому до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.
Адмінкомісія — це орган, який розглядає адміністративні протоколи та в рамках чинного законодавства і в межах компетенції, визначеної статтею 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), виносить попередження або визначає розмір штрафів за ті чи інші здійснені правопорушення.
Завданням адміністративної комісії є розгляд справ про адміністративні правопорушення, виховання громадян у дусі чіткого і неухильного дотримання існуючих норм права, чесного ставлення до державного і громадського обов’язку, поваги до прав, честі й гідності громадян, а також запобігання нових правопорушень, як самими правопорушниками, так і іншими особами.
