Добропільський міський центр зайнятості звертає Вашу увагу на те, що
при використанні праці найманих працівників фізичні особи та фізичні
особи – підприємці повинні дотримуватись законодавства про працю (ст. 3
Кодексу законів про працю України).
Трудовий договір – це угода
між працівниками і власником підприємства, установи, організації або
уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник
зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи,
організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується
виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці,
необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю,
колективним договором і угодою сторін.
Рекомендовано
дотримуватись форми трудового договору між працівником і фізичною
особою, яка використовує найману працю, затверджену наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 08.06.2001р. №260.
При заповненні форми трудового договору необхідно:
І. Відповідно до статті 23 КЗпП України у пункті 1 трудового договору
потрібно вказати дату початку трудових відносин та підкреслити термін на
якій він укладається.
ІІ. У пункті другому 2 трудового договору
найменування посади, на яку приймається найманий працівник, повинна бути
зазначено у відповідності до Державного класифікатора професій ДК
003-2010. Додаткові завдання та обов’язки за посадою, кваліфікаційні
вимоги повинні бути зазначені на підставі Довідника кваліфікаційних
характеристик професій працівників. Також необхідне зазначити
місцезнаходження робочого місця (адресу).
ІІІ. При зазначенні у
пункті 3 розміру оплати праці (посадового окладу (тарифної ставки),
надбавок, доплат, премії, тощо), необхідно сурово дотримуватись вимог
статей 95, 96, 97 КЗпП України, статей 2, 3, 5, 6, 11, 12 Закону України
«Про оплату праці», Генеральної, Регіональної та Галузевих угод.
IV. У пункті 4 трудового договору час виконання робіт повинен бути
встановлений згідно до статті 57 КЗпП України. Необхідно конкретно
зазначити початок та закінчення робочого дня у годинах та хвилинах,
тривалість робочого тижня (стаття 51,52,53,54,58,60,61 КЗпП України).
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для
осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які
працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.
V. У пункті 5 трудового договору указуються відповідні дні тижня, в
які надаються вихідні дні згідно статей 67,68,70,71 КЗпП України, в
залежності від тривалості робочого часу.
При п'ятиденному робочому
тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при
шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним
днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні,
якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи і,
як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
VІ. У
пункті 6 трудового договору потрібно зазначити тривалість щорічної
оплачуваної відпустки, відповідно до статей 74-77 КЗпП України, Закону
України «Про відпустки». За наявністю підстав зазначається і тривалість
щорічних додаткових відпусток.
Щорічна основна відпустка
надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за
відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового
договору.
Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки.
Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:
1) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці,
2) за особливий характер праці,
3) в інших випадках, передбачених законодавством.
Джерело: Добропільський міський центр зайнятості.
