пʼятниця, 11 серпня 2017 р.

За небайдужість і допомогу – велика подяка



 Добрі справи ніколи не лишаються непоміченими і вдячність за них не змушує себе довго чекати. Хоч багато хто робить добро не заради особистих привілеїв, а просто тому, що має таку можливість – допомогти тим, хто цього потребує. Життя в селі має свою специфіку – є багато проблем, які неможливо вирішити бюджетними коштами: то грошей не вистачає, то людей, то якоїсь техніки… І тоді за допомогою звертаються, зазвичай, до людей з фінансовими можливостями, та найголовніше – з чуйним серцем та відкритою душею. Серед таких – і депутат районної ради Олексій Лінкін.  
Якщо ж пройтись Святогорівкою і розпитати людей про їхнього обранця, у відповідь можна почути лише подяки та позитивні, схвальні відгуки на адресу Олексія.
        Ремонт шкільного спортзалу,  впорядкування дитячого майданчика, реставрація пам’ятника Скорботної матері, дитячі подарунки до свята Миколая,  підтримка ініціативи земляків у проекті «Місто своїми руками» - здається, його криниця доброти та допомоги ніколи не зміліє, бо живиться людською вдячністю та пошаною, божим благословенням.
Олексій Миколайович зі своєю родиною
Директор Святогорівської школи Світлана Дудушко, до речі, також депутат районної ради, ділиться: «Цьогорічний останній дзвоник ледь не обернувся для нас катастрофою через проблеми з енергопостачанням. Проте Олексій допоміг вирішити проблему, привіз власну апаратуру, електрогенератор, тобто зробив все,  аби свято відбулось. В щорічних ремонтах спортзалу він також перший помічник, навіть, не зважаючи на те, що його діти  вчаться в міській школі». Робить свій внесок і в частування військових, яких дітлахи запрошують на зустрічі та концерти. А ще – ніколи не мине купи сміття – обов’язково прибере, як це сталося після ремонту клубного підвалу.
        Працівники Святогорівської амбулаторії також зазначають, що допомога Олексія Миколайовича неоціненна, адже будь-якої миті, за першим покликом, він одразу приходить на допомогу. Так було раніше, а коли ж став депутатом районної ради, уваги до проблем рідного селища почав проявляти ще більше. Втім, як людина надзвичайно скромна, він ніколи не хвалиться своїми добрими справами.
Амбулаторія знаходиться в центрі селища, поблизу траси, тож, можна сказати, територія навколо медичного закладу є обличчям Святогорівки. І щоб там було чисто й охайно, медпрацівники регулярно виходять наводити чистоту. Але ж хто допоможе зібрати сміття, вивезти його, де для цього знайти транспорт? «Скільки разів зверталися до Олексія Миколайовича, він завжди виручав: і трактор дасть, і своїх робітників пришле на допомогу, - розповідають в своєму листі медики. – А знаєте, як важко вести господарські справи у жіночому колективі? То плафони вкрутити, то лампочки замінити, то цвях прибити, то стіну просвердлити. І на кожне наше «треба» він завжди відгукується – чи то сам прийде зробить, чи своїх робітників пришле».
Минулого року вперше у Святогорівській амбулаторії з’явилось опалення, його вдалося підключити завдяки районним коштам. Але ж за опалювальною системою потрібно слідкувати - то спустити воду, то додати, то повітря випустити, то щось поладити. І Олексій весь опалювальний сезон сам регулярно приходив слідкувати за системою, аби підтримувати її в належному стані. Коли треба було полагодити автомобіль, також не лишився осторонь. І навіть ввечері буває частенько обходить територію, слідкує за порядком, бо майданчик перед амбулаторією є улюбленим місцем відпочинку галасливих компаній. «А скільки разів Олексій Миколайович виручав нас, коли ми лишались без води, адже перебої з водою в селищі не рідкість, що для медичного закладу – трагедія. Тож він допомагав нам вирішити і цю проблему».
Відгукуються святогорівці про свого депутата, як про небайдужого та ініціативного. А ще розповідають:  перед кожною районною сесією цікавиться, які є проблеми, які важливі питання слід порушити – не чекає, доки покличуть на допомогу, а першим приходить до людей, бо керується важливим життєвим принципом: «Мені Бог дає, а я повинен людям допомагати».  А навзаєм, наче за чиєюсь вищою, невидимою вказівкою, отримує людське розуміння та подяку.

Джерело: Газета "Новий шлях"