Павлюченко Світлана Павлівна народилася 31 серпня 1932 р. в с.Трудки Покровського району Орловської області, в сім’ї вчителя. Батько, Латишев Павло Петрович, викладав математику у школі, а мати, Латишева Ірина Антонівна, була домогосподаркою. Світлана в 7 років пішла до школи-семирічки, та не закінчила її, бо почалася війна. Батько пішов на фронт, а у 1942 р. сім’я отримала звістку про те, що він зник безвісти. Сталося так, що Курсько-Орловська дуга проходила через с.Трудки, сім’я Латишевих, мати, дочка та менший син Микола, опинились у пеклі бойових дій.
На початку 1943 року фашисти
зігнали всіх жителів у с.Трудок на
залізничну станцію. Посадили в теплушки для скота і повезли в Німеччину. Та в
Білорусії партизани повисаджували в повітря мости і поїзд з бранцями зупинився.
Всіх вивели з теплушок та розселили в селі по хатах місцевих жителів, а ешелон
пішов назад для потреб фронту. Там під наглядом поліцаїв прожили до осені. Одного
разу прийшли партизани і повідомили, що село підпало під «зачистку» зондер-команд.
І всіх жителів та бранців вивели до себе в ліси, спасаючи від неминучої загибелі. Так Латишеви опинилися у партизанському таборі. Восени 1944 року Червона Армія звільнила Білорусію і партизани влились в її лави, а Латишеви повернулись з лісу в село, куди їх привезли німецькі загарбники.
І всіх жителів та бранців вивели до себе в ліси, спасаючи від неминучої загибелі. Так Латишеви опинилися у партизанському таборі. Восени 1944 року Червона Армія звільнила Білорусію і партизани влились в її лави, а Латишеви повернулись з лісу в село, куди їх привезли німецькі загарбники.
Двоюрідна сестра матері сповістила,
що їх рідний брат після контузії був комісований з фронту і поїхав не додому, а
піднімати з руїн Донбас. Шлях з Білорусії в Донбас був тяжким і тривалим, та
врешті решт Латишеви добралися до міста Макіївка, де їх родич будував металургійний
комбінат.
Мати Світлани Півлівни пішла працювати на хлібозавод, а діти продовжили
навчання в школі. Після школи Світлана успішно закінчила Сталінський
(Донецький) будівельний технікум за спеціальністю інженер-кошторисник і по
розподілу у 1952 р. приїхала на будівництво шахти Білозерська, де невдовзі
вийшла заміж за електрослюсаря Павлюченко Михайла Титовича. Все трудове життя
Світлана Павлівна пропрацювала у ДШБУ №9 інженером-кошторисником. Подружжя
Павлюченко виховали доньку та сина, трьох онуків і трьох правнуків. Не зважаючи
на свій поважний вік, Світлана Павлівна досить добре справляється по
господарству, вона милосердна і добра людина, яку поважають односельці та щиро
люблять рідні.