1 жовтня в Україні
відзначається День вчителя і День ветерана. На фотографії, яка зберігається в
архівах організації ветеранів Добропільського району, вчителі-ветерани,
учасники зустрічі «Будь славен краю Добропільський, жінками, що творять добро!»
в 2010 році. Долі жінок, які на знімку, об’єднали в собі обидва свята.
Мартиненко Валентина Федорівна – прекрасний педагог, закохана в українську мову і літературу, вона виховала
не одне покоління сільських дітей. Її
педагогічний стаж складає 42 роки. 19 років вона очолювала Лідинську
восьмирічну школу, 21 рік - Новоторецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів. Ось уже 32 роки
немає школи в с. Лідине. 9 років – в с. Новоторецькому. Тільки їй одній відомо
скільки хвилювань, безсонних ночей пережито з цього приводу.
В 2001 році Валентині Федорівні було вручено знак «Відмінник
освіти України», до 75-річчя Добропільського району знак – медаль районної ради
«За заслуги». У 2014 році до 10-річчя районної жіночої організації вона була
нагороджена пам’ятним орденом Матері.
Чудова матуся
4 дітей, бабуся 6 онуків, прабабуся 6 правнуків.
На прикладі ветерана
педагогічної праці ми бачимо, як вміло можна поєднувати трудову діяльність,
громадську роботу і виконувати основне призначення жінки – бути матір’ю і
берегинею свого роду.
В минулому році свій
70-річний ювілей відзначила Воєвода Ніна
Іванівна – ветеран педагогічної праці, голова первинної ветеранської
організації сіл Новоторецьке, Володимирівка. За кілька днів до ювілею вона
разом з членами ветеранського і жіночого активу виїжджала на острів Хортицю у
м. Запоріжжя. Її енергії, ентузіазму, гумору вистачало на кількох молодих.
37 років вона працювала в
Новоторецькій ЗОШ на посадах лаборанта, вчителя, організатора, завуча,
директора.
Ніна Іванівна знайшла себе на громадській роботі, з 2003 року немало
зусиль приклала вона до вирішення проблеми соціального захисту людей похилого
віку, залучення їх до реалізації міні-проектів щодо будівництва водоводу,
освітлення сіл, покращення медичного обслуговування. Вона – гарна
господиня, своїми пирогами і пиріжками не раз пригощала учасників свята
«Неповторна материнська доля».
В центрі в костюмі учасника
художньої самодіяльності Лабза Ніна
Миколаївна з с. Вірівка. Її формування як педагога пройшло в колективах
Світлівської, Вірівської загальноосвітніх шкіл, Білицького ПТУ. Особливо вдячна
вона Блащишину І.С., директору Світлівської ЗОШ, який сформував з молодого
вчителя педагога-професіонала. Звання «старший вчитель» вона отримала в
Вірівській ЗОШ. З числа її випускників педагогами стали Пащенко Юля та Роман, Мамонова Тетяна, Півоварова Олена
та інші.
В її долі
вирішальну роль зіграли любов до математики і пісні. Співали батько і
матуся. 25 років Ніна Миколаївна була
членом народного самодіяльного колективу «Веснянка» с. Вірівка. Любов до
пісні допомагала пережити життєві негаразди, зберегти любов до народної
творчості, до рідного краю.
Заварзіна Віра Григорівна, вчитель математики Добропільської ЗОШ, це
взірець істинного педагога. Педагога , який вчив не одне покоління любити
математику, подавав приклад високої моралі. Сотні випускників випустила Віра
Григорівна за майже чотири десятки вчительської праці. Кожного свого учня
пам’ятає, пишається багатьма. Вона закінчила фізико-математичний факультет
Кам’янець – Подільського педагогічного інституту. У 1967 році за направленням
приїхала на Донбас. У
Добропільській школі, в якій Віра Григорівна працювала з 1981 року, майже всі
молоді вчителі – її учні. За сумлінну
працю їй присвоєно звання «Відмінник народної освіти України». Але найбільшою
нагородою для неї є шана і подяка учнів, батьків, односельців.
Статєва Катерина Денисівна після закінчення факультета географії та
біології Мелітопольського педагогічного інституту отримала призначення в с. Рясне
Полтавської області. Прекрасною була Полтавщина, але Донеччина рідніша. Через 3
роки вона приїздить працювати у Шилівську ЗОШ, а ще через 2 роки її переводять
в Октябрьску ЗОШ. І ось з 1973 до 2017 року, а це 44 роки, вона працює в цій школі. Її наставниками були
Бутенко Микола Йосипович, Волосюк Надія Іванівна.
Вже минуло 17 років як пішла
на пенсію, а улюблену справу не залишає. Де тільки не подорожувала зі своїми
учнями: Київ, Одеса, Харків, Краматорськ, Дружківка…
А тепер і з ветеранами села виїжджала в
Святогірськ, Артемівськ. 2 роки Катерина Денисівна очолює первинну ветеранську
організацію с.
Шахове. Пам’ятною була зустріч педагогів-ветеранів, організатором якої стала
Бодра Надія Іванівна.
Робота, спілкування з
ветеранами для Катерини Денисівни – це частина її життя.
В кінці минулого року пішла з життя ветеран
педагогічної праці, чудовий вчитель початкових класів Золотоколодязянської
ЗОШ Коваленко Марія Андріївна. Після
виходу на пенсію вона ще 10 років не
залишала своїх малюків.
За звітний період 2007-2011 роки вона була кращим
секретарем первинної ветеранської організації району. Записувала спогади учасників бойових дій, роздавала гуманітарну
допомогу, організовувала поїздку на медогляд інвалідів війни, оформляла документи на отримання взуття, добрим словом
підтримувала людей поважного віку, - все це вона робила за велінням серця.
Поруч з Коваленко М.А. Волосюк Валентина Сергіївна, ветеран педагогічної праці, вчитель -
методист, Відмінник народної освіти УРСР, отличник просвещения СССР, вчитель
математики Золотоколодязянської ЗОШ.
Після закінчення Харківського педагогічного інституту в
1962 році за пропозицією Мельникова С.С. вона почала працювати в школі
найстарішого села на Добропільщині. З цього періоду її робота, доля, життя
пов’язані зс. Золотий Колодязь.
«Невгамовна, роботяща, наполеглива, дуже вимоглива і
справедлива, вона любила своїх учнів, а ми любили її. Наш клас був однією
дружною сім’єю, завдячуючи класному керівнику»,
- так говорить про Валентину Сергіївна випускниця школи 1983 року Чумак
Г.О.
Напередодні
Дня ветерана, Дня вчителя щиро вітаємо людей поважного віку, педагогів району і
зичимо Вам міцного здоров’я, довголіття, миру і добра, творчої наснаги і поваги
жителів Добропільщини.
Бєлянкіна Т.М. - голова Пакіна Л.Г. – голова
організації
Добропільської районної ради ветеранів Добропільського району
