Процес укрупнення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня впливає на трансформації територіального устрою і субрегіонального рівня. Це потребує зміни системи органів влади на районному рівні. Про це наголосив Віце-прем’єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у рамках обговорення у профільному парламентському комітеті.
Він зауважив, що у районах, де ОТГ утворено в межах усієї території, відбувається дублювання повноважень органів місцевого самоврядування ОТГ, районних рад та РДА. «Там одночасно функціонують райдержадміністрація та райрада із відповідними видатками на їх утримання, а також виконавчі органи ОТГ із визначеними законодавством повноваженнями та фінансуванням. Відповідні райради, як правило, приймають рішення щодо грошової оцінки землі та перерозподілу трансфертів із держбюджету. Райдержадміністрації також позбавлені переважної більшості повноважень, які за законом виконуються виконавчими органами ради ОТГ», — зазначив Зубко.
Він навів приклад Старосинявського району, що на Хмельниччині, де громади об’єдналися за принципом: один район – одна ОТГ, у якому обсяги видатків на утримання апарату РДА сягають видатків із районного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення (8,1 млн грн).
На думку Геннадія Зубка, такий стан речей спричиняє дублювання повноважень районної ради і РДА із органами місцевого самоврядування ОТГ, надмірні витрати на утримання апарату РДА, зниження якості надання послуг у зв’язку із зменшенням фінансування районного бюджету в частині освітньої та медичної субвенцій.
«Дуалізм влади на рівні місцевого самоврядування негативно впливає на процеси розподілу комунального майна між ОТГ і районом, ускладнює юрисдикцію органів виконавчої влади на території ОТГ, що утворені в межах різних районів», — наголосив Зубко.
За його словами, відповідно до Конституції, утворення, ліквідація, а також встановлення і зміна меж районів є повноваженнями Верховної Ради. «Відтак, саме народні депутати мають прийняти рішення щодо вирішення порушеного питання. Наразі існує чотири варіанти подальших дій Верховної Ради. Перший — змінити адміністративно-територіальний устрій районного рівня в межах усієї країни або території окремих областей. Другий — ліквідувати окремі райони, у яких всі територіальні громади об’єдналися. Третій – законодавчо врегулювати та достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ. Четвертий – утворити новий район шляхом об‘єднання в один район територій двох і більше суміжних районів (законопроект № 6636)», — підкреслив Геннадій Зубко.
Він повідомив, що зміна адміністративно-територіального устрою сприятиме ефективності використання бюджетних коштів, скорочення апарату, створення госпітальних округів тощо.
Довідково:
Станом на 01.10.2017 р. створено 614 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), з яких у 201 ОТГ 29 жовтня ц.р. відбудуться перші місцеві вибори. За прогнозними оцінками Мінрегіону, до кінця 2017 р. буде утворено понад 660 ОТГ, що об’єднають більше 3 тис. громад (27,1% від загальної кількості громад, що функціонували на 01.01.2015 р.) та близько 4 млн. населення (~ 14% від загальної кількості населення України).
Станом на 01.10.2017 р. з 490 районів України:
у 308 районах відбулося добровільне об’єднання тергромад – утворено 614 ОТГ;
у 103 районах відбулося об’єднання більше 50% тергромад району;
у 5 районах 5 областей об’єдналися усі тергромади району (Апостолівський Дніпропетровської, Оріхівський Запорізької, Горностаївський Херсонської, Летичівський Хмельницької, Куликівський Чернігівської)
у 9 районах 8 областей — одна ОТГ утворена в межах усієї території району (Лиманська Донецької області, Народицька Житомирської, Великобілозерська, Чернігівська Запорізької, Біловодська Луганської, Подільська Одеської, Коломацька Харківської, Старосинявська Хмельницької, Сновська Чернігівської);
у 4 районах 3 областей у межах району залишилися тільки по 1 тергромаді, що не увійшли до ОТГ (Брусилівський Житомирської, Золочівський Харківської, Куликівський, Срібнянський Чернігівської);
29 ОТГ 19 областей утворено в межах території 2-х або 3-х районів (Лука-Мелешківська, Краснопільська, Росошанська, Гніванська — ОТГ Вінницької області; Оваднівська, Городищенська Волинської, Любимівська Дніпропетровської, Глибочицька, Оліївська – Житомирської; Новобогданівська – Запорізької; Брошнів-Осадська- Івано-Франківської; Фурсівська – Київської; Помічнянська – Кіровоградської; Нижньодуванська – Луганської; Воютицька – Львівської; Маяківська, Цебриківська, Знам’янська – Одеської; Новогалещинська, Сенчанська – Полтавської; Демидівська – Рівненської; Верхньосироватська – Сумської; Хоростківська, Зборівська – Тернопільської; Любимівська – Херсонської; Грицівська – Хмельницької; Зорівська – Черкаської; Холминська, Олишівська — Чернігівської).
Він навів приклад Старосинявського району, що на Хмельниччині, де громади об’єдналися за принципом: один район – одна ОТГ, у якому обсяги видатків на утримання апарату РДА сягають видатків із районного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення (8,1 млн грн).
На думку Геннадія Зубка, такий стан речей спричиняє дублювання повноважень районної ради і РДА із органами місцевого самоврядування ОТГ, надмірні витрати на утримання апарату РДА, зниження якості надання послуг у зв’язку із зменшенням фінансування районного бюджету в частині освітньої та медичної субвенцій.
«Дуалізм влади на рівні місцевого самоврядування негативно впливає на процеси розподілу комунального майна між ОТГ і районом, ускладнює юрисдикцію органів виконавчої влади на території ОТГ, що утворені в межах різних районів», — наголосив Зубко.
За його словами, відповідно до Конституції, утворення, ліквідація, а також встановлення і зміна меж районів є повноваженнями Верховної Ради. «Відтак, саме народні депутати мають прийняти рішення щодо вирішення порушеного питання. Наразі існує чотири варіанти подальших дій Верховної Ради. Перший — змінити адміністративно-територіальний устрій районного рівня в межах усієї країни або території окремих областей. Другий — ліквідувати окремі райони, у яких всі територіальні громади об’єдналися. Третій – законодавчо врегулювати та достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ. Четвертий – утворити новий район шляхом об‘єднання в один район територій двох і більше суміжних районів (законопроект № 6636)», — підкреслив Геннадій Зубко.
Він повідомив, що зміна адміністративно-територіального устрою сприятиме ефективності використання бюджетних коштів, скорочення апарату, створення госпітальних округів тощо.
Довідково:
Станом на 01.10.2017 р. створено 614 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), з яких у 201 ОТГ 29 жовтня ц.р. відбудуться перші місцеві вибори. За прогнозними оцінками Мінрегіону, до кінця 2017 р. буде утворено понад 660 ОТГ, що об’єднають більше 3 тис. громад (27,1% від загальної кількості громад, що функціонували на 01.01.2015 р.) та близько 4 млн. населення (~ 14% від загальної кількості населення України).
Станом на 01.10.2017 р. з 490 районів України:
у 308 районах відбулося добровільне об’єднання тергромад – утворено 614 ОТГ;
у 103 районах відбулося об’єднання більше 50% тергромад району;
у 5 районах 5 областей об’єдналися усі тергромади району (Апостолівський Дніпропетровської, Оріхівський Запорізької, Горностаївський Херсонської, Летичівський Хмельницької, Куликівський Чернігівської)
у 9 районах 8 областей — одна ОТГ утворена в межах усієї території району (Лиманська Донецької області, Народицька Житомирської, Великобілозерська, Чернігівська Запорізької, Біловодська Луганської, Подільська Одеської, Коломацька Харківської, Старосинявська Хмельницької, Сновська Чернігівської);
у 4 районах 3 областей у межах району залишилися тільки по 1 тергромаді, що не увійшли до ОТГ (Брусилівський Житомирської, Золочівський Харківської, Куликівський, Срібнянський Чернігівської);
29 ОТГ 19 областей утворено в межах території 2-х або 3-х районів (Лука-Мелешківська, Краснопільська, Росошанська, Гніванська — ОТГ Вінницької області; Оваднівська, Городищенська Волинської, Любимівська Дніпропетровської, Глибочицька, Оліївська – Житомирської; Новобогданівська – Запорізької; Брошнів-Осадська- Івано-Франківської; Фурсівська – Київської; Помічнянська – Кіровоградської; Нижньодуванська – Луганської; Воютицька – Львівської; Маяківська, Цебриківська, Знам’янська – Одеської; Новогалещинська, Сенчанська – Полтавської; Демидівська – Рівненської; Верхньосироватська – Сумської; Хоростківська, Зборівська – Тернопільської; Любимівська – Херсонської; Грицівська – Хмельницької; Зорівська – Черкаської; Холминська, Олишівська — Чернігівської).