вівторок, 31 жовтня 2017 р.

СТАНЦІЯ МЕРЦАЛОВЕ: ВОГНИК У СТЕПУ


    До Дня залізничника

       Роз’їзд Мерцалове було відкрито у 1915 році, разом із залізницею Гришине (Покровськ) – Добропілля. Полустанок названо на честь колишніх землевласників – Мерцалових. Найвідоміший з цього роду поміщиків, І.А.Мерцалов, вважається одним із засновників тонкорунного вівчарства на сході України. Даний роз’їзд до революції 1917 року був пунктом примикання проектованої колії в напрямі Золотий Колодязь – Лозова, що і було в загальних рисах «відображено» у 1957-1961 році. У 1917 році по станції робили зупинку товаро-пасажирські потяги. Станом на 1917 рік, по роз’їзді Мерцалове було укладено 6 станційних колій, з них 2 – тупикові.
     Були споруджені пасажирська будівля і пасажирська платформа, а також крита й відкрита товарні платформи, пакгауз. Були наявні й орендні ділянки під склади вантажів. Штат станції складався з 4 чоловік: начальника станції, його помічника, сторожа і стрілочника. В перспективі передбачалося укладання 6 колій (з них 1 – тупик) і подовження 2 тупикових станційних колій, а також будівництво проміжної пасажирської платформи. Втім, ці плани були надовго законсервовані у зв’язку із активною фазою збройного протистояння 1918-1920 років.



Станція Мерцалове станом на 1917 рік 
 
    У 20-х – 30-х роках минулого століття станція Мерцалове виконувала навантаження лише сільськогосподарських вантажів. Станом на 1923-1924 роки, до станції тяжіли такі об'єкти: 2 кузні, 3 вітряні і 1 паровий млин в колонії Шахове (колишня Роза Люксембург, 2-3 версти від станції), 2 вітряні млини в селі Ново-Олексіївка (Никанорівка, - 2 і 2,5 версти від станції), паровий млин в Убєжище (Суворове, 5 верст від станції), кузня в селі Іванівка (7 верст від станції), 3 кузні і 2 вітряні млини на хуторі Кутузівка (7-8 верст від станції), кузня в селі Кучерів Яр, а також паровий млин і олійниця в селі Шахове (колишнє Октябрське, 9 верст від станції). У 1934 році станція Мерцалове прийняла 0,4 тис. тон, а відправила – 6,5 тис. тон вантажів, переважно – сільськогосподарського призначення. В районі станції вже працювала Мерцалівська МТС.
  Значення станції Мерцалове почало зростати наприкінці 50-х років минулого століття, коли звідси почали будувати залізницю в напрямі станції Дубове. Колійний розвиток станції Мерцалове в 1960 році включав у себе 6 колій, в тому числі: приймально-відправний для вантажних і пасажирських поїздів на Родинську і Добропілля (№ 1, з пасажирською платформою; перегін Мерцалове – Облачний був добудований в 1961 році, проміжна пасажирська платформа між 1-м і 2-м коліями – до 1962 року), приймально-відправний для вантажних поїздів на Родинську і Добропілля (№ 2), вантажно-розвантажувальні (№ 3 з вантажною платформою і № 8), ходова (№ 8), вагова (№ 10). До станції примикали одноколійні перегони Мерцалове – Добропілля і Мерцалове – Родинська, допустима швидкість потягів – 25 км/год.; застосовувалася електрожезлова система (на перегоні Мерцалове – Облачний з 1962 року застосовувався релейний напівавтоматичний захист). При прийомі поїздів на станцію, маневрова робота припинялася за 10 хвилин до підходу поїзда. Одночасний прийом і відправлення поїздів з (на) Родинської (-у) і Добропілля не допускався: при одночасному підході, у вхідного сигналу затримувався поїзд, що прибував зі станції Добропілля.
    Станом на 1960 рік, вантажообіг станції Мерцалове склав 86,6 тис. тон, з них 15,2 тис. тон – відправлення (12,5 тис. тон – пшениця), 71,4 тис. тон – прибуття вантажів. Номенклатура прийнятих станцією вантажів: баласт для залізниць – 41,5 тис. тон (будівництво колії в Дубовському напрямі), пшениця – 6,4 тис. тон, каміння будівельне – 4,2 тис. тон, ліс – 4,1 тис. тон, пісок-земля-глина – 3,1 тис. тон, шпали – 3,0 тис. тон, рейки – 1,5 тис. тон, кам'яне вугілля – 1,4 тис. тон, дизельне пальне – 1,4 тис. тон. Показники вантажообігу станції Мерцалове за 1960 рік перевищували аналогічні за 1934 рік у 12,6 разів. У 1964 році вантажообіг станції Мерцалове склав 38,4 тис. тон, що в 7,0 разів більше, ніж в 1934 році, але в 2,3 рази менше, ніж в 1960 році. Таке падіння вантажообігу пояснюється закінченням будівництва залізниці Дубове – Мерцалове. Станція відправила 13,8 тис. тон вантажів, в тому числі: 2,9 тис. тон пшениці, по 1,4 тис. тон ячменю і кукурудзи, 1,0 тис. тон насіння олійних тощо. Прибуття вантажів на станцію становило 24,5 тис. тон, в тому числі: каміння будівельне – 9,0 тис. тон, баласт для залізниць – 4,1 тис. тон, ліс – 2,9 тис. тон, дизпальне – 1,7 тис. тон, бензин – 1,5 тис. тон, борошно – 1,0 тис. тон.
    Навантаження мінеральних матеріалів у великих обсягах по станції Мерцалове розпочалося нещодавно, не дивлячись на те, що у 20-х роках минулого століття було відкрите Мерцалівське родовище кварцу. З 90-х років тут відвантажують глину, для чого ЗАТ «Глини Донбасу» побудувало по Мерцалово виробничу базу. В 70-90-х роках велося будівництво шахти-гіганта «Добропільська-Капітальна» із під’їзною колією до станції Мерцалове. Не дивлячись на те, що будівництво законсервували, а колію демонтували, проект має свої перспективи. Так, у 2006 році Кабінет Міністрів України визнав доцільним повторне будівництво цієї шахти. І можливо, що ми у найближчому майбутньому побачимо станцію Мерцалове серед вугленавантажувальних.
  Станція знаходиться поруч із селищем Дорожнє, яке раніше називалося «селище станції Мерцалове». Станом на 80-ті роки минулого століття тут проживало близько 110 жителів, за останніми офіційними даними, на 2001 рік – 96 чоловік. Але поруч були села й хутори, найбільшим з яких 100 років тому була Ново-Олексіївка (сучасна Никанорівка), в якій у 1937 році було 160 дворів. Отже, пасажирський рух через станцію Мерцалове розпочався майже одночасно із вантажним.
  Перший товаро-пасажирський потяг Гришине – Добропілля через станцію Мерцалове (у кількості 2 пар на добу) було офіційно призначено у 1917 році, хоча будівельні та господарські потяги виконували функцію перевезення пасажирів на гілці ще з 1915 року. Втім, із загостренням соціально-політичної ситуації ці потяги вже наприкінці 1917 року були скасовані. До початку 30-х років минулого століття гілка Гришине – Добропілля була виключно вантажною. Лише із початком будівництва нової шахти «Гігант» ас.М.Горького в селищі Красноармійський Рудник (теперішнє місто Добропілля) в 1932 році, а також створенням сільського Добропільського району в 1935 році залізницею Гришине – Добропілля  знову пішли пасажирські потяги.
  Кількість пар пасажирських (товаро-пасажирських, поштових, приміських, господарських тощо) потягів на добу, які зупинялися по станції Мерцалове протягом початку 30-х років ХХ століття по 2009 рік коливалося від 1 до 8. Примітно те, що в роки окупації Донбасу військами нацистської Німеччини та її союзників, за виключенням часу активних бойових дій, пасажирський потяг від станції Постишеве (так називався Покровськ у 1934-1938 роках і таким він значився у німецьких документах, пов’язаних із залізницею) до станції Добропілля курсував, але зупинку по роз’їзді Мерцалове не робив.
   Станція була справжніми «залізничними воротами» південної частини Добропільщини, але що стосується пасажирообігу, з року в рік він істотно коливався навіть «в кращі часи». На станції Мерцалове півстоліття тому продали наступну кількість пасажирських квитків: 1959 рік – 10,7 тис., 1960 рік – 7,77 тис., 1961 рік – 6,75 тис., 1962 рік – 5,66 тис., 1964 рік – 6,36 тис., 1965 рік – 12,1 тис., 1969 рік – 8,06 тис., 1970 рік – 12,9 тис., 1971 рік – 8,84 тис., 1972 рік – 9,95 тис., 1973 рік – 11,9 тис. Зменшення сільського населення в регіоні у 80-х – 90-х роках, призначення незручних для пасажирів розкладів руху приміських пасажирських поїздів, а також масове використання маршрутних таксі на пасажирському автотранспорті з кінця 90-х – початку 2000-х років призвели до падіння обсягів пасажирообігу на Добропільсько-Дубівському напрямі до критичної позначки.
  В 2007 році приміські потяги у сполученні Красноармійськ (Покровськ) – Добропілля, Красноармійськ – Легендарна – Дубове були переведені в розряд господарських, а в 2009 році – скасовані у зв’язку із недостатнім пасажиропотоком та збитковістю пасажирського залізничного сполучення. Втім, можливе розконсервування проекту шахти «Добропільська-Капітальна», а також ремонтні роботи на ході Дубове – Покровськ у 2016-2017 роках, надають надію й на можливість відновлення тут пасажирського залізничного сполучення, - нехай і не в тих обсягах, як це було в другій половині ХХ століття…
Джерело:

Павел Белицкий