Беручи шлюб, більшість із нас не
часто задумується над тим, кому належатиме майно, набуте парою за період
їхнього сімейного життя. Ми, незважаючи на свій вік, переконання чи життєву
позицію, все ж сподіваємося на непереможне кохання та щасливий «happy end».
Однак, коли життя підносить нам чергове подружнє випробування та занурює у
холодну реальність, ми часто губимося, обираючи невірний шлях для вирішення
виниклої проблеми.
В Україні Сімейне право досить
чітко закріплює принцип спільності майна подружжя та встановлює ряд спеціальних
прав щодо його володіння, користування та розпорядження. Знання такого роду
законодавчої інформації зачасту допомагає чоловікові та жінці вирішенню
багатьох суперечок під час розлучень.
Варто знати, що майно, набуте
подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено
домовленістю сторін. Як чоловік, так і дружина, має абсолютно рівні права на це
майно. Спільною сумісною власністю подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком
тих, які виключені з цивільного обороту. Цікаво, що закріплення певного
нерухомого, а також окремих видів рухомого майна лише за одним із подружжя ще
не означає, що другий не має на нього права. Незалежно від реєстрації майна на
ім'я одного із них, якщо воно було набуте за час шлюбу, майно вважатиметься
спільним на загальних підставах.
Звернемося до поняття нерухомого
майна.
До нерухомих речей (нерухоме
майно, нерухомість) законодавець відносить земельні ділянки, а також
об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх
знецінення та зміни їх призначення. Необхідно звернути увагу, що умовою
виникнення прав на нерухоме майно є їх державна реєстрація. Саме з державною
реєстрацією закон пов'язує момент виникнення речових прав на нерухомість.
Державна реєстрація речових прав
на нерухоме майно здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр прав
представляє собою єдину державну інформаційну систему, в якій зберігаються
відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про
об’єкти та суб’єктів таких прав.
Так, на сьогоднішній день, з
урахуванням змін у законодавстві, функції з державної реєстрації, а відповідно
- з внесення відомостей чи змін до Державного реєстру прав, передано
нотаріусам, акредитованим Міністерством юстиції України суб’єктам реєстрації та
виконавчим органам сільських, селищних та міських рад.
Але, окрім декларованих
децентралізації послуг, усунення корупційних складових, скасування монополії
ринку адміністративних послуг, дані зміни створили площину для зловживання
суб’єктами державної реєстрації своїми правами (обов’язками) в інтересах третіх
осіб, в тому числі шляхом участі у так званих рейдерських захоплення об’єктів
нерухомого майна.
Вказані зловживання можливі і у
сімейних спорах при поділі спільного нерухомого майна подружжя, шляхом
намагання одного з них продати, подарувати чи іншим чином відчужити майно, яке
підпадає під спільне майно, без відома чи згоди іншого з подружжя, а потім
декілька разів його перепродати (на практиці мають місце різні варіанти).
Наявність зловживань в Державному
реєстрі прав суб’єктами державної реєстрації визнається і Міністерством юстиції
України, яке забезпечує контроль в сфері державної реєстрації прав.
У зв’язку з чим, Мінюстом
постійно здійснюються заходи на зменшення вказаних ризиків зловживання
державними реєстраторами своїми правами (обов’язками) та підвищення рівня
захисту власників зареєстрованих прав на нерухоме майно.
Так, в кінці 2016 року внесені
зміни до галузевого законодавства та зобов’язано державного реєстратора
повідомляти власника об’єкта нерухомого майна про намагання відчужити його
нерухоме майно сторонньою особою.
Однак, дане повідомлення відправляється
лише у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну
адресу власника як адреси для зворотного зв’язку. Як правило, такі електронні
адреси власників в Державному реєстрі прав відсутні.
Але вихід є: необхідно звернутися
до державного реєстратора та додати свою електронну адресу у Державний реєстр
прав (послуга одноразова та коштує – 60 грн. без врахування комісії банку).
При цьому у власника з’являється
можливість отримавши своєчасну інформацію запобігти незаконним діям сторонніх
осіб: заблокувати їх, а далі – звернутися до суду. Тут вкрай важливе значення
має швидкість. Чим швидше ви отримаєте інформацію про те, що щось сталося в
реєстрі з вашим майном, тим швидше у вас є можливість відреагувати на це:
своєчасно звернутись до суду з позовною заявою про скасування проведених
реєстраційних дій, а також до правоохоронних органів із заявою про
неправомірність реєстраційних дій.
Також, в напрямі надання послуг з
убезпечення власників майна від рейдерства, шахрайства Міністерство юстиції
України та компанія «ЛІГА: ЗАКОН» запустили новий сервіс SMS-інформування
«SMS-МАЯК» (підключення відбувається через веб-браузер після реєстрації та
LIGA:ZAKON ID).
Сервіс в автоматичному режимі
інформує фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об'єктів нерухомого майна
в реєстрі, а власників нерухомості - про подачу заявок на проведення будь-яких
реєстраційних дій щодо їх нерухомості, а також дату і час реєстрації таких
заяв.
На даний час діють 2-а типу
повідомлень, призначених як для кожного користувача (інформування відбувається
вже за фактом зміни в реєстрі) – коштує 30 гривень на місяць за 1 об’єкт
нерухомого майна і безпосередньо для власників (можливість отримувати
інформацію ще до внесення змін в реєстрі) – коштує 300 гривень на місяць за 1
об’єкт нерухомого майна.
Таким чином, на теперішній час
добросовісний власник (в тому числі один із подружжя) нерухомого майна має два
способи для своєчасного отримання інформації про незаконні дії в Державного
реєстрі прав з його майном та відповідного реагування і вжиття запобіжних
заходів.
Журило Сергій Сергійович Кандидат юридичних наук, доцент
кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична
академія»
|
Джерело:
інтернет-сторінка «Українське право»
