середа, 22 листопада 2017 р.

З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ



    У випадку цього об’єкту маємо унікальний для Добропільського району приклад збереження автентичного ландшафту степової Донеччини поблизу старих хуторів Петрівський, Лиман, Леонтіівка, Кам’янський, Юр’ївка та Зелений Клин.
 Найдавнішими пам’ятниками господарювання  людини тут  є численні кургани . Ці кургани є свідками сивої давнини. Їх залишили після себе кочівники – скотарі. Нам слід зберегти їх  для нащадків. Біля хутора Петрівський на мапі 1939 року позначено кілька курганів. На лівому березі річки Бик там, де тепер установлена ―Козацька вежа‖, і на правому березі біля лісу. На сьогодні зберігся тільки один курган, що біля лісу. Інші кургани були зруйновані при будівництві автомобільної дороги між селами Юр’ївка та Кам’янка. На повороті дороги, там де раніше були кургани часто виникали автомобільні аварії. Краєзнавцями нашого регіону було прийнято рішення встановити макетпам’ятник зниклим курганам з написом на плиті про значення цих споруд. Кургани нажаль зникають, їх розорюють.    Епоха середньовіччя нашого регіону представлена декількома групами пам’ятників.  До першої групи пам’ятників слід віднести середньовічні кам’яні статуї.  По розповідям колишнього мешканця хутора Петрівський  Івана Миколайовича Ємця на території  поблизу хутора  було сім статуй різного розміру. Одна знаходиться біля автомобільної дороги між селами Юр’ївка та Кам’янка. Ця статуя стояла трохи в іншому місці, але біля цього ж поля. За давніх давен поле розміром біля 14 га люди називають  «Біля Баби». 
    В радянські часи, по бажанню керівників Добропільського райкому комуністичної партії, кам’яну статую перенесли до міського парку міста Добропілля. В 1994 році, по проханню правління ЗСАТ імені Т.Г.Шевченка перед головою Добропільської райдержадміністрації В.Г. Ровним про перенесення статуї на історичне місце, було написано листа. Прохання було задоволене і статую встановили, але  тільки не на тому кутку поля, на якому вона стояла. Зміщення відбулося десь на 300-400 метрів. Це зробили, щоб люди проїжджаючи по дорозі бачили статую, якій багато століть. До статуї звезли кам’яні вироби  з сусідніх сіл.  Це катки, ступи, корита, млинові жорна, шляхові стовби.  Всі ці вироби виготовлені з мілко-зернистого каменю-піщанику і розташовані просто неба.
    Проїжджаючим людям рекомендовано торкатися до цих виробів руками, бо подейкують, що оброблені людиною древні камені випромінюють позитивну енергію. Особливо варто доторкнутися до «Кам’яної Баби».    Інші шість кам’яних статуй стояли біля русла річки Бик. Три статуї, які мали великий розмір, знаходяться в руслі річки Бик, що поблизу плеса ―Піщане‖. Коли проводили розчистку  русла  річки  Бик  одна  статуя  лежала  на  березі річки. При розчистці русла статуя покотилася в русло. Приблизне місце її знаходження відоме, залишилося тільки її знайти і установити на пагорбі біля річки.    Влітку 2015 року краєзнавцями Добропільського та Красноармійського районів було проведено три пошукові експедиції по знаходженню кам’яної статуї, але поки що вони не увінчалися успіхом. Що стосується цих статуй, то всі вони датуються серединою другої половини ХІІ століття і залишені половцями, які кочували та проживали в ті часи по нашим степам. Всі статуї чоловічі. Чоловічі статуї зображають воїна в шоломі в вигляді витягнутої сфери. Фігури усаджені на тумбу і в руках, на рівні пояса тримають чашу, призначену для заупокійної трапези.    Три кам’яні статуї були невиразні і меншого розміру, мали квадратну форму.  Дві стояли  біля теперішнього штучного старика річки Бик, а одна - на правому березі річки Бик біля плеса «Піщане». Приблизне місце знаходження цих статуй відоме.    До другої групи середньовічних пам’ятників слід віднести  кочів’я. Але вони на території нашого краю ще не знайдені і не вивчені…  
   Використано матеріали, зібрані В. М. БАТИЦЬКИМ.