Історія сіл і селищ Добропільського району

село Новомар`ївка

    Село Новома́р'ївка знаходиться у підпорядкуванні Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області.

      Історія виникнення с. Новомар`ївка

   

     На місці нинішнього села раніше знаходився хутір Шидловський.

   Наступним господарем хутора був Генріх Абрахам Классен. Маєток Маріїнськоє знаходилося на березі річки Бик, лівої притоки Самари, приблизно в 16 кілометрах від залізничної станції Гришине Бахмутського повіту. Власником маєтку був Генріх Абрамович Классен. Відповідно до сімейних записів Классеном маєток Маріїнськоє становили 2250 десятин землі. За документами Гальбштадского волосного управління сумарна площа володінь Г. Классена в 1908 році становила 3085 десятин.

  Близько половини цієї ділянки використовувалася під посіви зернових, а інша - під пасовища і для сінокосу.

  У Маріїнському налічувалося 20 корів голштінської породи, до 70 робочих волів, 3000 мериносових овець і багато коней. Поля були такими великими, що на них могли одночасно працювати до 20 сільгоспмашин. На березі річки Бик розташовувався цегляний заводу і, ймовірно, що цеглини з клеймом «К», знайдені на хуторі Зудермана, проводилися саме тут. За переписом 1912 року тут проживало 9 постійних жителів. На північ від хутора Маріїнський, розташовувався хутір Зелений Генріха Зудермана, дружина якого Марія була старшою сестрою Генріха Классена.

   Швидше за все, тільки перший час сім'я Классеном проживала в Маріїнському. Пізніше вони переселилася в інший куплений ними хутір Раймерхоф, який знаходився в Таврійській губернії в двох кілометрах на південь від села Альтенау Молочної колонії і в одному кілометрі на північ від хутора Пригір'я, що належав Давиду Абрамовичу Классеном - старшому братові Генріха.

  Керуючим Маріїнського з 1906 по 1918 був Густав Аронович Ремпель (10.08.1868 - 5.03.1922). Саме він і його родина, щоб уникнути розстрілу в 1918 році, змушені були тікати з маєтку в село Гнаденфельд Молочної колонії. Маєток Маріїнськоє місцеві жителі називали «хутір Классена».

   Землю і всю приватну власність після революції націоналізували і передали в колгосп. 

  
    Село в одне подвір`я 

   Вже багато років  в невеличкому селі Новомар`ївка мешкає лише сім`я Броваренків.

  Більш 30 років вони займалися землеробством та тваринництвом. Після смерті чоловіка, Валентина, разом з сином Романом та донькою Юлією, продовжили займатися улюбленою справою та створили фермерське господарство "Юлія". Зараз Валентині Іванівні допомагають господарювати  четверо онуків.

  Їхня ферма,  годує натуральними продуктами не лише сім’ю, а й велику кількість мешканців прилеглих сіл.

Використані джерела:
- 1-й номер історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле» (Краматорськ, вид-во ЦТРІ «Друкарський двір», 2016, 152 с.;
- вікіпедія.