Дифтерія - гостра бактерійна інфекція. Збудник дифтерії - грампозитивна палочковидна бактерія Corynebacterium diphtheriae, шлях передачі - повітряно-крапельний. Якщо в країні не буде спеціальної сироватки від хвороби, помирає близько 50% хворих.
Інкубаційний період хвороби від 2 до 10 днів. Клінічні симптоми: дифтерія ротоглотки становить 90-95% всіх випадків захворювання у дітей і дорослих; у 70-75% пацієнтів вона протікає у локалізованій формі.
Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему, вона виробляє токсин, що руйнує тканини дихальної системи. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли в горлі утворюються плівки, які можуть ускладнювати дихання і ковтання. Токсин може викликати слабкість, біль у горлі, лихоманку, набряк залоз на шиї. Токсин також може потрапити в кров і вразити серце, нирки і нервову систему.
Ускладнення від дифтерії можуть стосуватися блокування дихальних шляхів, пошкодження серцевого м’яза (міокардит), пошкодження нервів (поліневропатія), викликати легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).Різновидів дифтерії дуже багато, хвороба надзвичайно заразна і страшна. В Україні прогнозується серйозний спалах цієї хвороби. Вже є перші захворівші
Єдиний і найдієвіший спосіб захиститися від дифтерії – це вакцинація. Схема імунізації дітей передбачає імунізацію вакциною АКДП починаючи з 3 міс життя (вакцинують 3-кратно з інтервалом 30-40 днів). Друга вакцинація проводиться в 7 років, третя в 14. А дорослим потрібно робити вакцинацію від дифтерії кожні 10 років, поки вони не досягнуть 56-річного віку.
Щеплення є найєфективнівшим засобом профілактики дифтрії. Це необхідно усвідомити та ввести собі «сироватку життя».
