Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. (із змінами) пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від того, чи били вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: - чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;
- чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника, незалежно від віку чи працездатності, якщо вони не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років;
- діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), що не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Неповнолітнім дітям виплата пенсії проводиться включно по місяць досягнення повноліття.
Членами сім'ї, які були на утриманні померлого годувальника, вважаються особи, які були на повному утриманні померлого годувальника та одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом коштів для існування.
Право перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, за бажанням мають члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом коштів для існування, але які й самі одержували пенсію .
Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми мають усиновлені діти. Таке ж право мають пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
За неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігається це право і в разі їх усиновлення.
Так само положення Закону, які стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою за рішенням суду.
Заява про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подається особою, яка має право на таку пенсію, особисто (або через законного представника) в управління ПФУ за місцем проживання (реєстрації). У разі якщо особа, на яку призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами за місцем їх проживання (реєстрації).
Щоб пенсія у зв’язку з втратою годувальника була призначена з дня смерті годувальника, заяву на призначення пенсії слід подати в міське управління ПФУ не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня смерті годувальника. У разі пропуску зазначеного терміну пенсія призначається з дня подання заяви.
Обов'язковою умовою для призначення пенсій у зв’язку з втратою годувальника за нормами згаданого Закону є наявність страхового стажу померлого годувальника від одного до п'ятнадцяти років залежно від віку на момент смерті. Згідно статті 32 Закону необхідний страховий стаж померлого годувальника має бути таким, який був би йому необхідний для призначення пенсії по третій групі інвалідності. Якщо годувальник помер у віці:
до 23 років – 1 рік ;
від 24 до 26 років – 2 роки;
від 27 до 28 років – 3 роки;
від 29 до 31 року – 4 роки;
від 32 до 33 років – 5 років ;
від 34 до 35 років – 6 років ;
від 36 до 37 років – 7 років;
від 38 до 39 років – 8 років;
від 40 до 42 років – 9 років ;
від 43 до 45 років – 10 років ;
від 46 до 48 років – 11 років ;
від 49 до 51 року – 12 років;
від 52 до 55 років – 13 років ;
від 56 до 59 років – 14 років.
У разі смерті пенсіонера або особи в період проходження строкової військової служби пенсія по втраті годувальника призначається незалежно від тривалості страхового стажу на день смерті .
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника залежно від кількості утриманців призначається в таких розмірах: на одного непрацездатного члена – 50 % від пенсії за віком померлого годувальника, на двох і більше непрацездатних членів сім'ї – 100 % від пенсії за віком, померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами. Пенсія призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
Після досягнення повноліття право на отримання пенсії по втраті годувальника мають діти померлого годувальника при дотриманні певних умов, а саме:
- якщо вони навчаються на денній формі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти (школа, ліцей і т.д.);
- якщо вони навчаються на денній формі навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах до закінчення таких навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;
- діти-сироти, тобто у яких померли обоє батьків, до досягнення ними 23 років незалежно від факту навчання, роботи і т.д.
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частина, яка виплачується окремо. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, який настає за місяцем, в якому надійшла заява про виділення частини пенсії .
Діти, яким виповнилося 18 років і вони продовжують вчитися, повинні з'явитися до органу ПФУ з копією паспорта, ідентифікаційного коду, заявою на виплату пенсії через установу банку та довідкою з місця навчання для подачі заяви на виділення їх частки пенсії.
Джерело: Добропільське об`єднане управління ПФУ у Донецької області.
