22 червня 1941 року нацистська Німеччина
разом із союзними їй державами Італією, Румунією, Словаччиною,
Угорщиною та Фінляндією розпочала війну проти Радянського Союзу,
поклавши тим самим початок нового етапу Другої світової війни в Європі
(01.09.1939 – 08.05.1945).
Протягом
тієї війни Донецька земля двічі ставала ареною бойових дій у жовтні 1941
року (окупація німецькими військами Донецької області) та у
серпні-вересні 1943 року (звільнення області Червоною армією).
У часи окупації на території області активно діяли партизанські загони.
Найбільш ефективно воювали загони М. Карнаухова, В. Зінченка, В.
Підгорного, Б. Смолянова, М. Цимбала; підпільно-диверсійні групи під
керівництвом М. Коваля, П. Целіка, Ф. Горбаткова. Бійцями партизанських
загонів та груп Донеччини в період із жовтня 1941 року до вересня 1943
року було знищено 14 ешелонів з живою силою та технікою ворога, 260
вагонів, 21 міст на шосейних та ґрунтових дорогах, 29 разів підривалася
залізнична колія.
Значну роль у справі звільнення
Донеччини від окупантів відіграв й український партизанський рух.
Похідні групи ОУН з’явилися на Донеччині в жовтні 1941 року – ОУН (б) та
в грудні 1941 року – ОУН (м). Осередки організації діяли в найбільших
містах області: Горлівка, Краматорськ, Маріуполь, Слов’янськ, Ясинувата.
Загальна кількість учасників ОУН на Донеччині у 1941-1943 роках
відповідно до сучасних досліджень оцінюється в 500 осіб.
За
переписом 1939 року на території Донецької області мешкало 3,1 млн
осіб. На 01 грудня 1943 року населення скоротилося приблизно на 1,5
млн чоловік і становило близько 1,577 млн осіб. Протягом 22 місяців
окупації нацистський режим вивіз на примусові роботи до Німеччини
близько 200 тисяч мешканців області. Всього в боях по обороні та
звільненню Донецької області загинуло чи було поранено близько 500 тисяч
осіб.
Джерело: Департамент інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації
