Як повідомила прес-служба суду, позивач просила визнати незаконною бездіяльність Київської ОДА щодо нерозгляду протягом більш ніж п’яти років її скарги в порядку та в термін, встановлені Законом України «Про звернення громадян»; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у визначеному судом розмірі.
Суть спору полягає в тому, що позивач у вересні 2008 року звернулася до Київської ОДА із скаргою про захист прав пасажира – споживача послуг автотранспорту, мотивовану тим, що їй, як ветерану праці, дитині війни не було забезпечено якісне пільгове перевезення персоналом перевізника на приміському маршруті, де контролер із застосуванням фізичного впливу вимагав оплати проїзду. Київська ОДА повідомила позивача про розгляд скарги відповідно до Закону «Про звернення громадян» лише в лютому 2015 року після кількох судових процесів.
Київський апеляційний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 500 грн.
Це рішення оскаржила Київська ОДА.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суд зазначив, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, має право на одержання письмової відповіді про результати розгляду заяви чи скарги. У свою чергу зазначені органи в межах своїх повноважень зобов’язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (статті 18 і 19 Закону України «Про звернення громадян»).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (ст. 20 Закону).
Погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції про необхідність стягнення на користь позивача моральної шкоди, колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила з приписів положення ст. 56 Конституції України, якою гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
