Друге районне свято «Неповторна материнська доля» пройшло в селі Золотий Колодязь у травні 2004 року.
Ось як згадує про своє життя одна з учасниць цього свята Антоніна Іванівна Сергеєва:
"Пройшло чотирнадцять років з того дня, як ми з чоловіком танцювали вальс на святі матері в Золотому Колодязі. Ці 14 років були багаті на події як сумні, так і радісні.
Пішов з життя мій чоловік, мій Саша, кохання всього мого життя. Не стало молодшої доньки Наташі на сорок четвертому році життя. Не знаю, як мені вдалося пережити ці події, мабуть, тільки завдяки моїм дітям і онукам.
Поступово заживали ці рани. Ще довго внук Альоша дивився на небо і намагався побачити на хмаринці свого дідуся, ще довго ходив він до річки зі мною, щоб посидіти на тих місцях, де дідусь ловив рибу.
Народилася ще одна внучка, Анюточка. У мене є ще правнуки Санічка і Олічка. Діти – це завжди велика радість. У мене на даний час шестеро внуків, п’ятеро правнуків. Що може бути дорожче, ніж почути слова маленької крихітки Анютки (3,5 років): «Ти сама найкраща бабуля на світі».
Я не замикаюся в собі. Приймаю участь у житті громади, і це надає мені нових сил і наснаги".
Сергеєва Антоніна Іванівна - героїня ІІ районного
свята Матері (с. Шахове)
