Війна – це зараз не слова, а реальність. Але кожен з нас
хоче спокою. Мир, незалежність та цілісність держави завойовують для нас ті,
хто зараз стоїть на захисті нашої країни, – справжні герої сучасності.
Сергій Жахалов
народився і виріс в селищі Святогорівка Святогорівської селищної ради. Ріс
звичайним хлопцем, веселим бешкетником, з яким товаришували всі. По закінченню
школи Сергій пішов навчатися до Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету, а
потім вступив до Харківського авіаційного університету.
Ще з дитинства хлопець мріяв, як піде служити в армію. Та
коли прийшов час призову, то за станом здоров’я на строкову службу його не
взяли.
Засмутився, але ненадовго. Вирішив іти служити за
контрактом. І знову не вдалося… Мама благала, щоб не йшов… Пожалів її, послухав.
Та ось прийшов час, коли ні вмовляння матері, ні жодна
інша причина не могли зупинити, - прийшла війна.
Не замислюючись, пішов служити за контрактом. Проходив
навчання спочатку в Десні, потім на Широколанському військовому полігоні,
далі - натівські міжнародні навчання в
Яворові. І в жовтні 2016 року вступив до 93-ї механізованої бригади, яка на той
час знаходилася в Луганській області. Десять місяців поспіль, у будь-яку погоду
захищав кордони рідної країни. Не один раз був на передовій, лежав у окопах,
ховаючись від обстрілів ворога, ходив у
розвідку, проводив розмінування небезпечних ділянок. Далі ротація. Трішки
відпочив і знову в бій. Тепер це були Докучаєвські кар’єри, які також
знаходилися під постійним обстрілом ворожої артилерії.
Зараз Сергій знаходиться на ротації.
Тож побажаємо йому міцного здоров’я, мирного неба та
незламної волі.