Третім і завершальним акордом
різдвяно-новорічних святкувань є Йордан, або Водохреща, яке православні
та греко-католицькі християни відзначають 19 січня.
Люди вірять, що у
цей день вода очищає та стає цілющою, тому усі бажаючі занурюються в
ополонку, щоб бути здоровими цілий рік.
Із цим святом пов'язують хрещення в річці
Йордан Ісуса Христа святим Іоанном Хрестителем. Згідно з Біблією, під
час хрещення на Ісуса з неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух і
пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням.
"Голодна кутя"
У Надвечір’я Богоявлення – 18 січня, або як його ще називають
Водохресний вечір, другий Святий Вечір або "Голодна кутя" – українці, як
і на Різдво, коли засяє вечірня зоря, збираються за столом всією
родиною. На вечерю подають пісні страви – вареники з капустою, гречані
млинці на олії, кутю, узвар.
Головна традиція свята – водосвяття. У день Хрещення святять воду у
всіх церквах, а також освячують річки, ставки та озера – в них
прорубується ополонка, в яку священнослужителі опускають хрест.
Водохресне купання
На Водохреща багато людей бажають зануритися в ополонку, щоб
вилікуватися від недуг. Священики та віряни йдуть до заздалегідь
прорубаної ополонки як символу річки Йордан. Після того, як священик
освятить воду в ополонці, триразово занурюючи хрест, запалюючи вогонь і
читаючи молитву, бажаючі занурюються у воду з головою три рази,
хрестяться і вимовляють молитву.
Сенс обряду в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи
хрещення і християнську віру. Він виключно добровільний, оскільки немає
жодного обов'язку занурюватися в крижану воду. За переказами, коли Ісус
прийняв хрещення, з небес в образі голуба зійшов до нього Святий Дух.
Тому свято за звичаєм закінчується випусканням голубів.
Існує повір'я, що свята вода очищає і зцілює. Тому люди стають в
чергу, щоб набрати святої води на цілий рік. Говорять: якщо бути
присутнім на ритуалі освячення води, можна зцілитися від своїх недуг. За
хрещенською водою можна прийти і після свята або набрати її зі
звичайного джерела, бо, за переказами, у водохресну ніч навіть проста
вода має цілющу силу. Це підтверджує і той факт, що вода з Водохреща не
псується, не має запаху і може зберігатися упродовж всього року, а то й
більше.
Традиції та повір'я
У давнину, за кілька днів до Водохреща, або ж увечері 18 січня,
молодь йшла до водойми – там парубки вирубували з криги хреста
"Йордана", виймали його і ставили поруч з ополонкою та обливали червоним
буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками.
Дівчата намагалися чимшвидше прибігти з наповненими водою посудинами
додому, щоб судилася щаслива доля – якнайшвидше заміжжя. Вмивалися нею,
вкинувши попередньо в посудину з водою гілку калини або коралове
намисто, з надією, що стануть ще вродливішими.
А ще колись вірили, що після освячення води вся нечиста сила вистрибує з неї та мерзне на берегах, аж поки жінки не забруднять воду пранням.
Процес водосвяття супроводжувався, як правило, пострілами з рушниць
та підкиданням голубів, які символізували появу "Божого духа". Все
відбувалося в урочистій атмосфері. Люди раділи, вітали одне одного зі
святом.
А насамкінець парубочі гурти билися навкулачки, щоб визначити, кому дістанеться "орден" – "йорданський хрест" з криги.
Сучасне свято Йордан
Нині свято Водохреща, хоч і без усіх прадавніх обрядів, традиційно масово святкують в усіх регіонах України. Навіть не глибоко віруючі люди вважають корисним для здоров'я зануритися в крижану воду під час зимової холоднечі. До речі, є повір'я, що в хрещенській воді неможливо застудитися. Тому купаються навіть діти.
А опісля...
Наступного дня після Водохреща – 20 січня – вшановується Іоанн Хреститель (Іван Предтеча). З цього часу вже переходять до звичайного трудового ритму. Господині діставали свої починки (полотно, нитки), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.
І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого роду, ритуальний перехід, а тому й казали: "Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі". В давнину після Водохреща розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту.
Прикмети свята Хрещення Господнього
– Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
– На Богоявлення йде сніг – до урожаю, ясний день – до неврожаю.
– Якщо в цей день зоряна ніч – вродять горіхи і ягоди.
– Йде лапатий сніг – на врожай.
– Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.