Міністерство охорони здоров’я України повідомило про старт інформаційної кампанії «Пацієнт має право».
Права пацієнтів закріплені у найвищих законах країни: Конституції України, Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільному кодексі України.
Пацієнт має право:
на медичні профілактичні заходи;
на доступність у галузі охорони здоров'я;
на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;
на свободу вибору в галузі охорони здоров'я, а саме:
право на вільний вибір лікаря;
право на заміну лікаря;
право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
право на вибір закладу охорони здоров’я; право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України;
на медичну таємницю;
на якісну медичну допомогу;
на безпечну медичну допомогу;
на інновації, зокрема – право на медико-біологічний експеримент, репродуктивні технології, донорство, право на корекцію (зміну) статі;
на попередження за можливістю страждань і болю;
на індивідуальний підхід до лікування;
на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю;
на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;
захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров’я.
Реалізація цих прав не знімає відповідальності з пацієнтів. Навпаки – стан здоров’я кожного із нас передусім залежить саме від наших дій: чи намагаємось перейти на здорове харчування, позбутись шкідливих звичок, чи вчасно звертаємось до лікаря, дотримуємось його рекомендацій (зокрема – не призначаємо собі лікування самостійно), проходимо профілактичні огляди, вакцинуємось тощо.
Основні обов’язки пацієнтів, згідно з Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»:
піклуватися про своє здоров’я та дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;
надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров’я стані;
виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров’я;
у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника.
Джерело: Українське право
