До Міжнародного жіночого дня
Одна з найповажніших жінок з членів координаційної ради Добропільської районної жіночої організації Мартиненко Валентина Федорівна.
Вона – мати чотирьох дітей, в тому числі трьох доньок, бабуся – шести онуків, серед них двоє дівчат, які вже дорослі, це Віта і Валя (цю онуку назвали, до речі, на честь бабусі).
Валя – медсестра від бога, вдень вона працює в лікарні, а після роботи допомагає стареньким хворим. Її люблять і цінують всі.
У Віти двоє діточок, Артему три рочки, Оля навчається у п’ятому класі в одній із шкіл м. Добропілля.
Гордістю Валентини Федорівни є правнучка. Коли вона у 2015 році повернулася з лікарні після важкої операції, Оля запропонувала: «Бабусю, а ти спробуй вишивати бісером. Я тобі покажу!». З легкої руки правнучки Валетина Федорівна багато часу проводить за вишивкою бісером. Спочатку вишила іменні ікони дітям, онукам, рідним, потім почала вишивати картини. За три роки вона зробила більше 70 робіт.
У березні 2017 року була її перша виставка робіт, а потім ще - в селах Володимирівка і Шахове.
Сьогодні в її великій родині вісім правнуків, четверо дівчаток: Оля, Софія. Поліна. найменшій Єві чотири місяці. Підростають дівчатка, радіє бабуся, що родина живе, а онуки і правнуки славлять її. Правнучка Оля захоплювалася вишивкою недовго, а знайшла до вподоби собі інше заняття – дзюдо. За остані три роки вона перемагала на змаганнях в Святогір`ї, Добропіллі, Бахмуті. У лютому 2019 року травмувала пальці на руці і тому зайняла тільки друге місце, але проявила характер бійця. Серед її нагород: кубки, медалі, грамоти. Підростає гідна зміна прабабусі Валі.
Броваренко Галина Вікторівна. Її чудовий голос став окрасою багатьох свят в селах району, вона активна жінка, яку добре знають. А почала співати у першому класі, перша її пісня була про Альошу.
Якось одна із поважних односельчанок сказала:"Ти онуків будеш любити більше синів". Тоді Галина не повірила цим словам. А життя доказало їх правоту.
Сьогодні онуки Анастасія та Іван – сенс її життя. Анастасії вже 13 років, разом з бабусею вона ліпить вареники, варить борщ. А коли бабуся Галя лежала в лікарні, вона готувала обіди дідусеві.
Дівчинка наслідує свою бабусю, добре навчається, виготовляє кукли-мотанки, бере участь у святах в школі, селі.
А в дитячому садочку «Калинка» Анастасія виконує роль Снігуроньки, Весни, Золотої Осені. Діти її люблять, тягнуться до неї.
Бабуся своїм прикладом учить онуку бути в житті активною, робити добрі справи, бути доброю господинею.
