За ініціативи ООН 11 квітня щороку відзначається Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.
11 квітня 1945 в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік. Близько 250 тисяч із них були колишні радянські громадяни, в тому числі українці.
В цей день ми також віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, що загинули в концтаборах, розташованих на українській землі – «Сирецький», «Бабин Яр», «Дарницький»…
Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
За роки Другої Світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік. Жертви нацизму - це покоління людей, яке пройшло важкий життєвий шлях в нацистській неволі, пізнали зневагу, голод, тяжку виснажливу працю та багато страждань і випробувань, а повернувшись на рідну землю - недовіру з боку радянських владних структур.
В Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів віддаємо шану людям, яким довелося пройти через фашистське пекло. Вклоняємося тим, хто витримавши найстрашніші випробування, зумів вижити і перемогти. Вічна пам’ять закатованим в’язням і всім, хто не повернувся з тієї страшної війни.