пʼятниця, 26 квітня 2019 р.

ВЕРХОВНА РАДА СХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ

 Верховна Рада схвалила 25 квітня 2019 року Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). 
   Законодавчий акт підтримали 278 народних депутатів.
  Зазначимо, вчора парламентський комітет з питань культури і духовності фіналізував текст законопроекту про мову.
   Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
  Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».
   Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.
   Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
  Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.
  Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
  Завданнями цього Закону є:
1) захист державного статусу української мови;
2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;
3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;
4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;
5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;
6) підтримка української мови шляхом сприяння:
а) володінню українською мовою громадянами України;
б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;
в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;
г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;
ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;
д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;
е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;
є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;
7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.
    Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.
    Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати, пише «Укрінформ».
    Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
   Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
   Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.
   Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).
   Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.
   Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
   Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.
    Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.
   Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим.      Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.
  Нагадаємо, законопроект у першому читанні депутати схвалили 4 жовтня 2018 року. Розгляд у другому читанні розпочався 28 лютого 2019 року. Загалом до проекту Закону було подано понад 2000 правок.
   Додамо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційним закон «Про засади державної мовної політики» (так званий Закон Ківалова-Колесніченка». Цей Закон набув чинності в серпні 2012 року. Документ передбачав, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, що практично прирівнює її до державної.

Джерело: Українське право