Зокрема відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2 статті 39 Податкового Кодексу України (ПК) господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення (ТЦУ) є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або
непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з придбання (продажу) послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантією тощо.
непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з придбання (продажу) послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантією тощо.
Крім того зазначено, що у разі змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачується податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності визначених Кодексом критеріїв, визнаються не контрольованими.
Визначальною умовою для визнання операції контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Отже, сума наданих (отриманих) кредитів не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей ТЦУ. При цьому сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.
Кодексом не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей ТЦУ. Водночас, для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК до річного доходу від будь-якої діяльності визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей статті 39 Кодексу розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі операційних доходів (витрат).
Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 року №433, визначено, що дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи»( ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від не операційних курсових різниць відображається у статті «Інші доходи» (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).
Отже дохід від операційної та не операційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (150 млн. грн..) платника податків від будь-якої діяльності для цілей ТЦУ та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (10 млн. грн..) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування ТЦУ.
ІПК має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків,якому надано таку консультацію (п.52.2 статті 52 Кодексу).
Джерело: Українське право
