З 10 червня 2019 року в Україні набирає чинності новий стандарт на пшеницю. БізнесЦензор з'ясував, що класів пшениці стане менше, зате будуть посилені вимоги до вмісту шкідливих хімічних речовин в зерні.
Як зараз?
Зараз в Україні діє стандарт на пшеницю ГОСТ 3768:2010. Він був розроблений ще в 2010 році. Згідно нього, пшениця розподіляється на дві групи – продовольча і непродовольча. Крім того, розділяють м'які і тверді сорти пшениці. М'яку пшеницю ділять на 6 класів, тверду – на 5 класів.
Велика частина вирощеного в Україні зерна відповідає 3-му і 6-му класам – 75%. Ще 15% – пшениця 1-го і 2-го класів. На 4-й і 5-й класи доводиться всього 5%.
Це означає, що така кількість класів просто не потрібна. Через це ускладнена заготівка, зберігання і реалізація зерна. Більш того, за останніх 20 років вимоги до 1, 2 і 3 продовольчих класам знижувалися.
Так, сільськогосподарські виробники могли економити на здобутті якісного зерна. Через це падали якісні показники муки і хлібобулочних виробів. Кращу муку продавали до ЄС, а сировину низької якості поставляли на українські переробні підприємства.
Навіщо нововведення?
Стандарт 2010 року застарілий. Об'єми експорту зерна збільшуються, і контроль якості зерна потрібно удосконалювати. В рамках євроінтеграції потрібно імплементувати міжнародні угоди.
Українські класи не зрозумілі зарубіжним імпортерам. А стандарти не відповідають світовим вимогам за змістом домішок, натури, сили муки і іншим показникам. Крім того, потрібно підсилювати вимоги до продовольчої безпеки і охорони довкілля. Оптимізувати систему заготівлі зерна і розміщення товарних партій.
Робота над новим стандартом було розпочато в травні 2018 року. Розробку ініціювали "Українська зернова асоціація", "Українська аграрна конфедерація", "Аграрний Союз України", підприємство "НІБУЛОН", асоціація "Мукомелів України", Всеукраїнська асоціація пекарів, "Укрхлібпром", Європейська бізнес асоціація і Американська торгівельна палата в Україні.
Учасники намагалися знайти компромісне рішення між необхідністю ділити зерно на класи при зберіганні пшениці в межах країни і необхідністю формування експортних партій. Зі слів заступника міністра агрополітики Олени Ковальової, були пропозиції відповідно до якісних показників перейти на два класи – food і feed.
Що змінилося?
Новий стандарт набирає чинності 10 червня, до початку нового маркетингового року. У ньому є заслання на нормативи, що діють, стандарти ISO і на європейські директиви.
У кінцевому варіанті вийшла спрощена система, скорочення класів і нові показники якості зерна. Для твердого зерна залишено 5 класів.
Для зерна м'якої пшениці кількість класів скорочено. Тепер буде 4 класи. З них 1, 2 і 3 класи призначені для продовольчих потреб. Це ті класи, які використовуються як сировина для хлібопекарської і борошномельної промисловості.
До 4 класу відноситься непродовольча пшениця, а також зерно для експорту. Зерно, яке не відповідає жодному класу, визначається як нестандартне. Його можна довести до кращого класу за допомогою відповідних технологій обробки.
У новому стандарті підвищені показники якості зерна за змістом шкідливих домішок і грибкових захворювань. Ці вимоги змінені в зв’язку зі зростанням експорту. Коли зерно вирушає на зарубіжні ринки, то важливим критерієм є вміст домішок, які впливають на продовольчу безпеку.
Підвищені вимоги за натурою і числу падіння. Нові критерії ввели у зв'язку із стандартами переробних підприємств. Адже пошкоджені зерна не можуть бути використані для приготування хліба і інших кінцевих продуктів.
Особливу увагу переробна галузь приділяє показникам, пов'язаним з хлібопекарськими властивостями зерна – вмістом білка, клейковини. Вперше в стандарті пропонується ввести показник вмісту зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, а у якості рекомендації – значення сили муки.
Стандарт є обов'язковим. Новий стандарт можна придбати в Національному органі стандартизації ГП "УКРНДНЦ" в Києві і регіональних відділеннях центрів метрології і стандартизації.
Що робити із зерном минулих сезонів?
На ринку працюють суб'єкти господарювання, які приймають, зберігають, переробляють і відвантажують зерно пшениці врожаю минулих років. Зараз їх зерно зберігається, але відвантажуватиметься в новому маркетинговому 2019/2020 році.
До початку заготівлі зерна врожаю 2019 року всі партії зерна врожаю минулих років Мінагрополітіки і Держпродспоживслужба рекомендують переважити (провести інвентаризацію). Результати оформити як акти зачистки.
Не рекомендується об'єднувати особові рахунки зерна нового і старого врожаїв, які не переважені.
Допускається об'єднання партій зерна врожаю попередніх років, однакових за якісними показниками. Окрім зерна, закладеного в державний резерв.
В той же час, не підлягають об'єднанню партії "здорового" зерна урожаю поточного року із зерном врожаю попередніх років, яке піддавалося фумігації або самосогріванню.
Джерело: Добропольське районне управління Держпродспоживслужби.
Як зараз?
Зараз в Україні діє стандарт на пшеницю ГОСТ 3768:2010. Він був розроблений ще в 2010 році. Згідно нього, пшениця розподіляється на дві групи – продовольча і непродовольча. Крім того, розділяють м'які і тверді сорти пшениці. М'яку пшеницю ділять на 6 класів, тверду – на 5 класів.
Велика частина вирощеного в Україні зерна відповідає 3-му і 6-му класам – 75%. Ще 15% – пшениця 1-го і 2-го класів. На 4-й і 5-й класи доводиться всього 5%.
Це означає, що така кількість класів просто не потрібна. Через це ускладнена заготівка, зберігання і реалізація зерна. Більш того, за останніх 20 років вимоги до 1, 2 і 3 продовольчих класам знижувалися.
Так, сільськогосподарські виробники могли економити на здобутті якісного зерна. Через це падали якісні показники муки і хлібобулочних виробів. Кращу муку продавали до ЄС, а сировину низької якості поставляли на українські переробні підприємства.
Навіщо нововведення?
Стандарт 2010 року застарілий. Об'єми експорту зерна збільшуються, і контроль якості зерна потрібно удосконалювати. В рамках євроінтеграції потрібно імплементувати міжнародні угоди.
Українські класи не зрозумілі зарубіжним імпортерам. А стандарти не відповідають світовим вимогам за змістом домішок, натури, сили муки і іншим показникам. Крім того, потрібно підсилювати вимоги до продовольчої безпеки і охорони довкілля. Оптимізувати систему заготівлі зерна і розміщення товарних партій.
Робота над новим стандартом було розпочато в травні 2018 року. Розробку ініціювали "Українська зернова асоціація", "Українська аграрна конфедерація", "Аграрний Союз України", підприємство "НІБУЛОН", асоціація "Мукомелів України", Всеукраїнська асоціація пекарів, "Укрхлібпром", Європейська бізнес асоціація і Американська торгівельна палата в Україні.
Учасники намагалися знайти компромісне рішення між необхідністю ділити зерно на класи при зберіганні пшениці в межах країни і необхідністю формування експортних партій. Зі слів заступника міністра агрополітики Олени Ковальової, були пропозиції відповідно до якісних показників перейти на два класи – food і feed.
Що змінилося?
Новий стандарт набирає чинності 10 червня, до початку нового маркетингового року. У ньому є заслання на нормативи, що діють, стандарти ISO і на європейські директиви.
У кінцевому варіанті вийшла спрощена система, скорочення класів і нові показники якості зерна. Для твердого зерна залишено 5 класів.
Для зерна м'якої пшениці кількість класів скорочено. Тепер буде 4 класи. З них 1, 2 і 3 класи призначені для продовольчих потреб. Це ті класи, які використовуються як сировина для хлібопекарської і борошномельної промисловості.
До 4 класу відноситься непродовольча пшениця, а також зерно для експорту. Зерно, яке не відповідає жодному класу, визначається як нестандартне. Його можна довести до кращого класу за допомогою відповідних технологій обробки.
У новому стандарті підвищені показники якості зерна за змістом шкідливих домішок і грибкових захворювань. Ці вимоги змінені в зв’язку зі зростанням експорту. Коли зерно вирушає на зарубіжні ринки, то важливим критерієм є вміст домішок, які впливають на продовольчу безпеку.
Підвищені вимоги за натурою і числу падіння. Нові критерії ввели у зв'язку із стандартами переробних підприємств. Адже пошкоджені зерна не можуть бути використані для приготування хліба і інших кінцевих продуктів.
Особливу увагу переробна галузь приділяє показникам, пов'язаним з хлібопекарськими властивостями зерна – вмістом білка, клейковини. Вперше в стандарті пропонується ввести показник вмісту зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, а у якості рекомендації – значення сили муки.
Стандарт є обов'язковим. Новий стандарт можна придбати в Національному органі стандартизації ГП "УКРНДНЦ" в Києві і регіональних відділеннях центрів метрології і стандартизації.
Що робити із зерном минулих сезонів?
На ринку працюють суб'єкти господарювання, які приймають, зберігають, переробляють і відвантажують зерно пшениці врожаю минулих років. Зараз їх зерно зберігається, але відвантажуватиметься в новому маркетинговому 2019/2020 році.
До початку заготівлі зерна врожаю 2019 року всі партії зерна врожаю минулих років Мінагрополітіки і Держпродспоживслужба рекомендують переважити (провести інвентаризацію). Результати оформити як акти зачистки.
Не рекомендується об'єднувати особові рахунки зерна нового і старого врожаїв, які не переважені.
Допускається об'єднання партій зерна врожаю попередніх років, однакових за якісними показниками. Окрім зерна, закладеного в державний резерв.
В той же час, не підлягають об'єднанню партії "здорового" зерна урожаю поточного року із зерном врожаю попередніх років, яке піддавалося фумігації або самосогріванню.
Джерело: Добропольське районне управління Держпродспоживслужби.
