В Україні почастішали випадки масової загибелі бджіл після застосування засобів захисту рослин на посівах сільськогосподарських культур.
Як розповіли в Держпродспоживслужбі, найбільше постраждали пасіки в Дніпропетровській і Луганській областях. У 2018 році удар був нанесений по 88 пасікам, де загинуло 1 613 бджолосімей (1 сім'я - це в середньому 30-40 тис. бджіл), за півроку 2019 року - по 148 пасікам (556 бджолосімей). Це офіційні дані.
Самі ж бджолярі приводять ще більш гнітючу статистику, відзначаючи, що не всі пасіки в Україні офіційно зареєстровані - за різними оцінками понад 80% ринку знаходиться в тіні. Тому вони не можуть офіційно звертатися за будь-якими компенсаціями, йти до суду і таке інше.
«У 2019 статистика буде відома ближче до завершення сезону. Найбільше тривожних повідомлень надходить з південних областей України: Одеської, Миколаївської, Херсонської», - зазначив представник ТМ «Знатних мед» Валерій Курейко.
Як розповіли в Держпродспоживслужбі, найбільше постраждали пасіки в Дніпропетровській і Луганській областях. У 2018 році удар був нанесений по 88 пасікам, де загинуло 1 613 бджолосімей (1 сім'я - це в середньому 30-40 тис. бджіл), за півроку 2019 року - по 148 пасікам (556 бджолосімей). Це офіційні дані.
Самі ж бджолярі приводять ще більш гнітючу статистику, відзначаючи, що не всі пасіки в Україні офіційно зареєстровані - за різними оцінками понад 80% ринку знаходиться в тіні. Тому вони не можуть офіційно звертатися за будь-якими компенсаціями, йти до суду і таке інше.
«У 2019 статистика буде відома ближче до завершення сезону. Найбільше тривожних повідомлень надходить з південних областей України: Одеської, Миколаївської, Херсонської», - зазначив представник ТМ «Знатних мед» Валерій Курейко.
Аграрії не шкодують хімії для своїх врожаїв, кажуть пасічники. При цьому, купують часто не надто якісні препарати. Наприклад, на посіви ярого ріпаку під час цвітіння нападає шкідник, від якого аграрії і обприскують посіви. Так як обприскування проводять найчастіше в світлий час доби (грубе порушення правил обробки), і з забороненими дешевими китайськими препаратами, то і шкода в отруєнні бджіл найбільш виражена від таких обробок.
Пасічники тримають до 3 млн бджолиних сімей, тому на зборі меду це серйозно не позначиться, як і на запиленні рослин. Принаймні на даному етапі.
Але з кожним роком ситуація погіршується. У 2017 році бджоли теж гинули, але тоді це питання не стояло так гостро, кажуть пасічники. У 2019 бджолярі сподіваються, що сумний досвід минулого року навчив чогось і державу і, головне, фермерів, і ті не застосовуватимуть на полях шкідливі для бджіл препарати.
«Якщо не буде запилювачів, таких як бджоли, то врожаї з садів, городів скоротяться в 1,5-3 рази. З полів це рапс, соняшник, гречка. Або посіви огірків в овочевий групі. Відновлення чисельності бджолиних сімей займає від 2 до 3-х років», - пояснив власник еко-пасіки «Бджолине Царство» Єгор Буличов.
Зараз пасічники домоглися, щоб їм повідомляли про обробку полів хімією: через керівників місцевих об'єднань бджолярів. Тоді є час, щоб заховати бджіл.
З року в рік мед дорожчає на українському ринку - цьогоріч цінник піднявся на 10-15%, що пояснюється поточними витратами: подорожчанням продуктів харчування, енергоносіїв, палива та ін.
Ціна на мед всередині країни формується від купівельної спроможності, оптової ціни на мед і тільки потім від кількості зібраного продукту.
Джерело: Добропільське районне управління Держпродспоживслужби.
