Виховуючи
дітей, нинішні батькі виховують майбутню історію нашої країни, а
значить, і історію світу. Але не всім відомо про права дитини,
незважаючи на її вік.
Добропільський районний відділ ДРАЦС, в рамках
проекту #Ямаюправо надає наступну інформацію.
1. Хто має статус «дитини»? Та що таке «права дитини»?
Відповідно до законодавства України дитиною є особа віком до 18 років
(до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до
досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у
віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. В свою чергу, права дитини –
це ряд прав і свобод,які мають українці віком до 18років.
2. Якими нормативно-правовими актами регулюються права дитини в Україні?
В українському законодавстві основними нормативно-правовими актами, що
регулюють права дитини є Конституція України, Сімейний кодекс України,
Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України.
Основним міжнародним документом, який регулює це питання, є Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року.
3. Як змінюється об’єм прав дитини залежно від віку?
Усі люди мають права просто тому, що вони — люди. Ми маємо
усвідомлювати наші права та поважати права інших. Діти перебувають на
особливому етапі розвитку, і тому вони мають деякі спеціальні права
людини, які називаються права дитини.
Із збільшенням віку збільшується і об’єм прав дитини.
Так, вже від народження дитина має право на: ім’я; громадянство;
піклування і турботу; медичну допомогу; достатнє і здорове харчування;
повагу; сповідування власної релігії, право бути вислуханим, висловлення
власної думки; гідне ставлення до себе та на захист від будь-якої
роботи, яка може бути небезпечною для здоров’я.
З 2 місяців до 3 років дитина має право бути всиновленою та відвідувати ясла.
З 3 до 6 (7) років дитина має право відвідувати дитячий садок.
Від народження і до 6 років дитина має право на безкоштовний проїзд в автобусах, а до 7 років – в трамваях та тролейбусах.
Коли дитина досягає 6 років, у неї з’являються нові права: право
відвідувати школу; право бути членом дитячих громадських організацій;
право укладати дрібні побутові правочини (наприклад, купувати хліб чи
цукерку).
З 7 років дитина має право давати згоду на зміну прізвища у випадку зміни прізвища одним або двома із батьків, а з 10 років у дитини виникає право на вибір місця проживання за спільною згодою батьків і самої дитини. В 14 років права дитини значно розширюються.
В 15 років до цих прав додаються ще два права: право прийматись на
роботу за згодою одного із батьків або особи, що його замінює; право
отримання першого робочого місця на строк не менше двох років.
Цілий
ряд прав з’являється у дитини з 16 років. З цього віку особа вже може
укладати трудовий договір, навчатися водінню автомобілем, змінити своє
прізвище та (або) власне ім’я) на власний розсуд, вільно самостійно
виїжджати за межі України, керувати мототранспортними засобами і
мотоколясками, займатися підприємницькою діяльністю, взяти шлюб за
рішенням суду, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
