Про це в своєму блозі розповів Голова Держпродспоживслужби
Володимир Лапа.
2 серпня 2019 року набуває чинності закон №2496-VIII «Про
основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування
органічної продукції». Формально з початку серпня почнуть діяти нові правила
роботи ринку органічної продукції і стосуватимуться вони виробництва тільки
сільгосп продукції.
«Спробую стисло, а головне доступно відповісти усі
питання. Однак, мушу зауважити: у продуктових магазинах ми часто бачимо
баночки-коробочки з надписами «без ГМО», «екологічно чистий продукт»,
«органічний продукт». Не варто між ними ставити знак дорівнює — це все різні
речі! Якщо раніше виробник часто маніпулював цими поняттями, то зараз Закон
«Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування
органічної продукції» впроваджує контроль за використанням виробниками таких
маркувань, як «біо», «еко», «органік», за порушення — штраф», – говорить Лапа.
«Органічна продукція — сільськогосподарська продукція,
зокрема харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного
виробництва. Органічне виробництво — сертифікована діяльність, пов’язана з
виробництвом сільськогосподарської продукції (у тому числі всі стадії
технологічного процесу, а саме первинне виробництво (включаючи збирання),
підготовка, обробка, змішування та пов’язані з цим процедури, наповнення,
пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану продукції), що провадиться
із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та
маркування органічної продукції», – цитує закон голова.
«Якщо говорити простіше, то органічним вважається
продукт, який не містить ГМО, агрохімікатів, пестицидів, антибіотиків,
гормональних препаратів, стимуляторів росту, штучних ароматизаторів і барвників
та інших синтетичних і хімічних складових. Навпаки, органічний продукт містить
виключно природні речовини. Виробництво такої продукції поєднує в собі найкращі
практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного різноманіття,
відновлення родючості ґрунтів, збереження природних ресурсів, добробуту тварин,
розвитку сільських територій та сприяння гармонії між людиною і природою», –
пояснює той.
«Дослідження вчених свідчать, що за харчовою цінністю
(зокрема вмістом вітамінів), між органічною і звичайною сільськогосподарською
продукцією немає суттєвої різниці. Водночас органічні продукти у порівнянні із
продуктами інтенсивного сільського господарства містять більше антиоксидантів,
які сприяють профілактиці хронічних захворювань, а також мають менші
концентрації важких металів і пестицидів. Відрізнити органічну продукцію від
наявної на полицях магазинів допомагає спеціальне маркування».
«Маркування — інформація про органічну продукцію,
державний логотип для органічної продукції, нанесена на етикетку, упаковку,
тару, контейнер, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш або
на інші елементи упаковки, що супроводжує таку продукцію або посилаться на неї
відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та
маркування органічної продукції» Тобто на етикетці органічної продукції має
обов’язково бути розміщений спеціальний логотип (затверджений наказом
Мінагрополітики від 22.02.2019 №67 «Про затвердження державного логотипа для
органічної продукції»). Логотип складається з графічного зображення двох
кругів, які перетинаються, утворюючи фігуру у вигляді листка рослини, а також
надпису «Органічний продукт». Як уже згадувалося, заборонено використовувати на
етикетках продукції назви: «органічний», «біодинамічний», «біологічний»,
«екологічний», «органік» та будь-яких однокореневих похідних від цих слів з
префіксами «біо-», «еко-» тощо будь-якими мовами.
Нанесення зображення Державного логотипа свідчить про те,
що виробник органічної продукції пройшов спеціальну сертифікацію і має
відповідні документи. Більшість точок продажу розташовано у Києві,
містах-мільйонниках, обласних центрах — це й супермаркети, і невеличкі
спеціалізовані магазини, і онлайн-магазини, в яких споживач може отримати
інформацію про органічні продукти та зробити замовлення.
Не потребує сертифікації логістика, зберігання і продаж
органічної продукції закладами громадського харчування та суб’єктами роздрібної
торгівлі. В Україні таку сертифікацію здійснюватиме спеціальний орган, який
вноситиметься до Державного реєстру органів сертифікації. Органи сертифікації
повинні бути акредитовані в Національному агентстві з акредитації. Для органів
сертифікації передбачений перехідний період: ті комапнії, які на час набуття
чинності закону уже діяли як органи сертифіації, з 02.08.2019 впродовж
піврічного періоду будуть внесені до відповідного Реєстру на підставі їх заяви.
Після піврічного строку обов’язковою вимогою перебування в Реєстрі є документальне
підтвердження проходження акредитації в Національному агентстві з акредитації.
У сертифікаті вказуються: найменування юридичної особи або, у
випадку ФОП, ПІБ підприємця; код із
державного реєстру для юридичної особи або номер платника податку для ФОП; галузь органічного виробництва та/або
обігу органічної продукції; статус
продукції (органічна або перехідного періоду) та її асортимент; дата видачі та закінчення терміну дії
сертифікату; інформація про орган,
який видав сертифікат. Якщо органічна продукція експортуватиметься, то потрібно
додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації.
Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу
органічної продукції затверджує Кабінет Міністрів України. Проекти відповідних
нормативно-правових актів зараз у роботі. Перехід від традиційного виробництва
до органічного є досить витратним і потребує певного часу. Тому закон
передбачає перехідний період, який дозволить фермеру адаптуватися до нових умов
господарювання. Початок вказаного періоду збігається з датою підписання
договору на проведення сертифікації. Закон: «Перехідний період — період
переходу від виробництва неорганічної продукції до виробництва органічної
продукції, під час якого оператор дотримується вимог законодавства у сфері
органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Тривалість
перехідного періоду залежить від галузі органічного виробництва Рослинництво:
мінімум 2 роки до посіву для однорічних культур, не менше 3-х років до моменту
збору врожаю у випадку багаторічних (окрім кормових) та мінімум 2 роки до
збирання для фуражних культур.
Тваринництво: мінімум 1 рік для м’ясних порід жуйних;
півроку для свиней, дрібних жуйних тварин та молочної худоби.
Для птиці на м’ясо — 10 тижнів, для виробництва яєць — 6
тижнів.
Бджільництво — від 1 року. Вирощування аквакультури: від
6 місяців до 2-х років, залежно від способу обробки готового продукту. Під час
перехідного періоду заборонено реалізувати вироблену продукцію як органічну.
Однак, за згодою органу сертифікації, вона може маркуватися як «продукція
перехідного періоду до органічного виробництва».
Звісно, встановити правила — важливо, але це не гарантує
їх неухильного дотримання гравцями ринку органічної продукції. Тому
законодавець чітко визначив так званих контролерів у сфері органіки. На
початковому етапі контроль здійснюють безпосередньо органи сертифікації під час
процедури сертифікації та інспектування виробництва. Окремо варто виокремити
державний контроль — такі повноваження покладено на Держпродспоживслужбу.
Державний контроль у сфері органічного виробництва, обігу та маркування
органічної продукції за діяльністю операторів Держпродспоживслужба
здійснюватиме у відповідності до основного закону України «Про основні принципи
та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної
продукції». Механізм здійснення контролю прописаний у законі України «Про
державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми,
побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» та
ґрунтується на ризик-орієнтованому підході. Контроль за діяльністю органів сертифікації
відбуватиметься відповідно до закону України «Про основні засади державного
нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За порушення вимог «органічного» законодавства
передбачені досить серйозні штрафні санкції. Залежно від виду порушення,
стягнення у 2019 році становлять від 12,5 тис. грн до понад 100 тис. грн.
Розміри штрафів визначені в мінімальних заробітних платах, тому зі збільшенням
розміру мінімальної зарплати зростатимуть і штрафи. Виробники Відповідальність
за порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування
органічної продукції несе виробник.
У разі виявлення порушення законодавства у цій сфері
Держпродспоживслужба видає йому відповідний припис про усунення цих порушень.
Паралельно про це повідомляється орган сертифікації. Якщо ж порушення своєчасно
не усунуті, то оператора ринку штрафують: для юридичних осіб розмір штрафних
санкцій складає 8 мінімальних заробітних плат (*33 384 грн), для фізичних осіб
— підприємців — 5 (*20 865 грн). За ненадання, несвоєчасне надання або надання
недостовірної інформації про обсяги органічної продукції, що вводиться в обіг,
Держпродспоживслужба теж оштрафує виробника: 5 мінімальних заробітних плат (*20
865 грн) — юридична особа; 3 мінімальні зарплати (*12 519 грн) — фізична особа
— підприємець.
Окремої уваги заслуговує порушення вимог до маркуванням
органічної продукції. Так, за маркування продукції державним логотипом для
органічної продукції або використання у маркуванні позначень та написів
«органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» або
будь-яких однокореневих чи похідних слів від цих слів з префіксами «біо-»,
«еко-» тощо будь-якими мовами за відсутності сертифіката — штраф від 8 (для
юридичних осіб) до 5 (для фізичних осіб — підприємців) мінімальних заробітних
плат. Органи сертифікації За невиконання чи несвоєчасне виконання законних
вимог Держпродспоживслужби про усунення виявлення Держпродспоживслужбою
порушень органи сертифікації будуть оштрафовані в розмірі 8 мінімальних
зарплат. За ненадання чи надання недостовірної інформації штраф становить 5
мінімальних зарплат. Неправомірна видача сертифіката карається накладанням
штрафу в розмірі 16 мінімальних зарплат (*66 768 грн), якщо впіймали на цьому
повторно — розмір штрафу зростає аж до 24 мінімальних заробітних плат (*100 152
грн).
Будь-які заходи контролю інспектор Держпродспоживслужби
має право здійснювати лише після затвердження уніфікованої форми акту
перевірки. Цей акт буде розроблений відразу ж після прийняття Кабінетом
Міністрів України Правил виробництва органічної продукції. Цей документ уже
розроблений і зараз проходить процедуру погодження зацікавленими ЦОВВ.
Враховуючи бюрократичні нюанси, перевірки на ринку органічної продукції за
новим законодавством будуть здійснюватися вже із 2020 року.
Важливо пам’ятати, що кожен із нас може використовувати
такий інструмент, як звернення/скарга, які направляються до територіальних
органів Держпродспоживслужби. Причиною для скарги може бути, наприклад,
неправильне маркування чи відсутність документів на продукцію. Надходження
звернення до органів Держпродспоживслужби є підставою для здійснення
позапланової перевірки суб’єкта господарювання. Контакти наших територіальних
органів, зразки скарг, інформація про їхнє оформлення та іншу корисну інформацію
можна знайти на нашому сайті», – підсумував чиновник.
Джерело інформації: Добропільське районне управління
Держпродспоживслужби.
