Виробництво продукції тваринництва в Україні останніми роками є доволі нестабільним, проте у звітному році по окремим категоріям показує тенденцію до зростання.
За останні 10 років, виробництво м’яса всіх видів зросло на 23%, молока – впало на 13%. В Україні спостерігається активне скорочення поголів’я ВРХ з одночасним нарощенням обсягів виробництва м’яса. Так, за січень-червень поточного року було вироблено порядку 1,2 млн т м’яса всіх видів, що на 5% більше ніж за аналогічний період минулого року.
Структура виробництва м’яса в Україні виглядає наступним чином: 56% всього виробленого м’яса – м’ясо птиці, 33% - свинина і 11% складає яловичина і телятина.
Виробництво в поточному році зросло по всім категоріям, проте найбільше вдалося наростити виробництво м’яса птиці – на 7,5% порівняно з першою половиною 2018 року. Щодо основних виробників м’яса, варто зазначити, що левову частку яловичини виробляють господарства населення – 64% всієї виробленої яловичини за першу половину 2019 року. Виробництво свинини розподілилось майже порівну – 51% виробляється населенням і 49% підприємствами, в той час як основна частина м’яса птиці виробляється підприємствами – 89%.
Виробництво в поточному році зросло по всім категоріям, проте найбільше вдалося наростити виробництво м’яса птиці – на 7,5% порівняно з першою половиною 2018 року. Щодо основних виробників м’яса, варто зазначити, що левову частку яловичини виробляють господарства населення – 64% всієї виробленої яловичини за першу половину 2019 року. Виробництво свинини розподілилось майже порівну – 51% виробляється населенням і 49% підприємствами, в той час як основна частина м’яса птиці виробляється підприємствами – 89%.
Можна очікувати, що в подальшому частка населення, яка залучена у виробництві яловичини, продовжуватиме скорочуватися, адже збитковість вирощування ВРХ спонукає виробників вирізати поголів’я. В той же час, рівень споживання яловичини в Україні стагнує, що одночасно з обмеженими можливостями експорту м’яса ВРХ (закритий ринок ЄС і Китаю) перешкоджає пожвавленню промислового виробництва. Також, наразі досі існує проблема з розповсюдженням АЧС по Україні, чому сприяє неконтрольований подвірний забій свиней господарствами населення.
Виробництво молока останніми роками невпинно зменшується і у 2018 році був зафіксовано найнижчий показник за всю історію незалежності України – 10,1 млн т. За січень-червень поточного року вироблено майже 4,8 млн т молока, що на 3,4% менше ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше молока виробляється господарствами населення – 71% всієї продукції, проте їх частка у виробництві з року в рік скорочується і зростає частка підприємств, що є позитивним зрушенням в контексті якості молока. Адже промислове виробництво зазвичай має достатньо потужностей для охолодження, належного зберігання і транспортування продукції, що забезпечує вищу якість молока (екстра і вищого ґатунку), в той час як населення подібного устаткування не має і виробляє здебільшого молоко першого і другого ґатунку.
Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року змінилися вимоги до якості молока. Так, наразі існує лише три категорії якості молока: екстра, вищий та перший ґатунки. Фактично, переробні підприємства мають приймати молоко лише зазначених вище ґатунків. Проте до 1 січня 2020 року ще діятимуть вимоги до молока 2-го ґатунку, що фактично дозволяє виробникам здавати дане молоко на переробні підприємства. Після цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).
В цілому, можна констатувати, що галузь тваринництва трансформується – населення скорочує поголів’я і виробництво, промислові виробники намагаються нарощувати потужності, де це можливо (що видно по галузі птахівництва), розширюються експортні можливості (у 2016 році відкрили ринок ЄС для українського молочної продукції). Подальші тенденції ринку залежать значним чином від економічної ситуації в країні.
Джерело інформації: Добропільське районне управління Держпродспоживслужби.
