До 85-річчя Добропільського районуЖінка Доброго Поля, ти - окраса Донбасу,
Ти - коштовна перлина і взірець доброти!
Народна мудрість говорить: «Де народився, там і згодився». Це стосується нашої героїні – Сузіної Лідії Пилипівни, яка народилася 4 квітня 1937 року в селі Новофедорівка Добропільського району. Вона майже ровесниця нашого району. Все життя її пройшло в цьому селі.
Лідія народилася в багатодітній родині. Горе не раз приходило в цю сім’ю. Померли діти: Фекла. Павло, Ольга, Микола. Велику радість у родину принесла новонароджена Улянка, ім`я якої з латинської означає «щастя». Потім народилися Олексій, Галина, Петро, Марія, Микола та найменша Лідія. Здавалося, що більше для справжнього щастя нічого і не треба.
Розпочалася Друга Світова війна. Сімнадцятирічний Олексій пішов на фронт, отримав важке поранення, додому повернувся без ноги. У 1943 році загинув батько, Костюченко Пилип Васильович. Мама, Костюченко Онила Єрмолаївна, важко працювала, щоб підняти своїх дітей. Через 10 років вона померла. Весь тягар впав на плечі старшої сестри Уляни, Їй довелося самотужки ставити на ноги менших братів та сестер. В той же час поширеними в селах були садочки по хатах, де й пройшло дитинство Ліди. Потім вона навчалася в Новокриничанській початковій школі, Криворізькій середній школі.
Після закінчення школи працювала на Добропільській ЦЗФ.
Влітку 1956 року вона зустріла своє перше і єдине кохання. І ось, уже більше 60 років поруч з Лідією Пилипівною її чоловік Сузін Леонід Євтухович. В сім`ї народилися двоє синів – Анатолій та Володимир.
Часи були нелегкі. Не добувши у декретній відпустці, вона пішла працювати по наряду в колгосп ім.Чапаєва. Доглядати дітей допомагала свекруха. Жінка наполегливо працювала. Багато часу приділяла підвищенню свого фахового рівня, заочно закінчила Костянтинівський сільськогосподарський технікум. Пізніше 5 років навчалася у вищій партійній школі у Києві.
Відповідальну, працьовиту жінку помітили в колгоспі і призначили головним овочеводом. Щороку збільшувався врожай овочів в колгоспі ім.Чапаєва. У 1969 році на загальних зборах колгоспників Сузіну Л.П. обрали головою колгоспу.
Статна, вольова, працьовита, вона сім років була єдиною жінкою – головою колгоспу в районі. За цей період Лідія Пилипівна була нагороджена орденами «Знак пошани», «Трудового червоного прапора» за високі врожаї овочів, зернових культур.
Сузіна Л.П. говорить: «У моєму словнику ніколи не було слова “неможливо”, саме тому я і досягла певного успіху у житті. Це моє життєве кредо». У 1992 році жінка пішла на пенсію, але чотири роки працювала завідувачем током.
Сьогодні в родині Лідії Пилипівни та Леоніда Євтуховича 2 синів та невісток, 4 онуків, 6 правнуків, яким вони дарують свою безмежну любов та вчать наполегливо йти до своєї мети.
Шановні наші ветерани!
Щиро вітаємо Вас і членів родини з Новим роком та Різдвом Христовим. Бажаємо Вам здоров'я, довгих років життя, миру і злагоди, добра і здійснення сподівань!
Колєснікова С.Д. – координатор жіночого руху
с. Новофедорівка
с. Новофедорівка
