До 85-річчя Добропільського району
Жінка Доброго Поля, ти - окраса Донбасу,
Ти - коштовна перлина і взірець доброти!
Життя складається з хвилин, годин, днів, місяців, років. Коли приходить «зоряний час», людина,яку вчора ще знали лише знайомі та близькі, стає відомою багатьом.
Я хочу розповісти про талановиту жінку, мою сусідку. Олена Яворська народилася в селі Шахове. Їі батьки Володимир Миколайович та Надія Борисівна все життя працювали в колгоспі, виростили і виховали трьох доньок, які вилетіли з батьківської оселі, як ластів`ята.
Закінчивши дев`ять класів, Олена заявила батькам: «Іду в м.Слов`янськ навчатися в училище, на відділення керамики».
Коли їй виповнилося вісімнадцять років, стала красунею: струнка, як тополя, зріст-моделі, кароока, чорноброва, волосся чорне, як смола, - типова тобі українка.
Оленка повертається в своє рідне село, працює в колгоспі. Спроба жить у місті Білозерському не вийшла. Повернулася з синочком до батьків. А де працювати? То ж працювала за договором у школі: малювала фарбами, оформляла стіни в коридорі, у кімнаті групи продовженного дня, кабінеті украінської мови та літератури. Потім я попросила її намалювати портрет нашого земляка, поета Миколи Чернявського. Олена блискуче з цим справилася.
Скоро молода жінка вийшла заміж у селі Володимірівка. Зоненко Віктор Федорович став її чоловіком. Поява на світ донечки Маши - велика радість для сім`ї.
Олена - добра господина, до всякого діла дотепна: скласти піч - будь ласка, обкласти грубу плиткою - немає проблем - зробить краще всяких майстрів. А які пироги в Оленки - одна смакота!
А скільки живих квітів росте у неї в дворі і за двором! Вони в неї рідкісні, екзотичні і низькорослі. Дуже любить жінка кактуси, то ж на городі в неї їх - ціле царство. Вироби з листя кукурудзи, зроблені її руками - це просто диво.
Олена має теплицю, де вирощує розсаду квітів і овочів. Ідуть до неї за розсадою і сусіди, і односельці, і люди з інших сіл.
У сусідки піднявся тиск, то Олена поспішає зробити укол. Щоб почистити яку-небудь річ, то нікому не треба їхати в місто, вона все зробить, як треба.
Трудолюбива, вона разом із чоловіком і дітей навчила до роботи. Людські діти м`яч гоняють, а її на городі допомогають. Зараз син і донька навчаються у вищих учбових закладах.
У Оленки особливе захоплення. Влітку вона збирає насіння квітів, овочів та фруктів, а взимку робить з них картини. Оленчині картини - це витвори мистецтва. Вона спочатку їх малює, а потім викладає насінням.
Особливо вражають портрети доньки Маші, Софії Ротару, Ігоря Кондратюка, Монни Лізи, картини «Квіти» та інші роботи. Їі роботами милувалися учасники районних свят Матері в селах Ганнівка, Шахове, Вірівка. Оленчині картини знаходились в краєзнавчому музеї міста Донецька. Про її майстерність розповідали журналисти міста Покровська в телепередачах.
Олені Володимирівні Яворській сорок п` ять років, то ж "зоряний час"її настав…
Напередодні жіночого свята хочеться їй побажати кращої долі, палкого кохання, добробуту та злагоди.
Бодра Надія Іванівна - ветеран педагогічної праціі
с.Володимирівка.
