четвер, 30 квітня 2020 р.

Жінка нашого села Новогришине


                          До 85-річчя Добропільського району 

   Одвічне багатство землі – це її люди, ті, хто створює історію, плекає землю, ростить дітей, продовжуючи життя та завжди спішить допомогти. 
  Такою є Лідія Анатоліївна Березіна. Народилася вона 06 березня 1955 року у селі Новогришине Добропільської сільської ради у звичайній родині, селянській від кореня і крони. Тож змалку доводилося росити ноги в полі, розмовляти зі світанками, навчитися добре володіти серпом, доїти корів та виконувати багато іншої селянської роботи.
 Від батька перейняла доброту душі, працелюбність та людяність. Мати зуміла передати у спадок любов до прекрасного – до квітів, шиття і вишивання, до безсмертної народної пісні. А природа наділила гарним, дзвінким голосом. 
 Після закінчення 10 класів Добропільської середньої школи у 1971 році наша героїня одразу пішла працювати в колгосп «Правда». Треба було допомагати сім’ї. Спочатку працювала різноробочою, а потім телятницею і завжди була в перших рядах, бо за телятками треба було доглядати, як за малими дітьми. Взимку завжди пророщувала насіння, щоб телятка по весні могли спокійненько перейти їсти молоду травичку.
  Вийшла заміж, народила двох красунь Наталю та Тетянку. Обоє дочки зараз працюють продавцями. В 2012 році стала вдовою, але праця і прагнення всім прийти на допомогу не давало часу хандрити. Крім роботи Лідія Анатоліївна була і є гарною господинею. Удома завжди був порядок: наварено, одяг випраний, доглянуте господарство, вона встигала скрізь.
  Жінка любить квіти. Її тюльпани є майже у кожному дворі на селі. Крім того вона займалась громадською роботою: член виконкому, член профспілки у колгоспі, неодноразово обиралась жителями села Новогришине сільським депутатом. Після виходу на пенсію ще працювала в ТОВ «Перспектива» охоронцем. Зараз не тільки допомагає односельцям привезти продукти, ліки, заплатити за світло, взяти довідки, але й слідкує за пам’ятником воїнам-кавалеристам, чистотою місцевого цвинтарю. Ніколи не стояла перед спокусою великих грошей, не прагнула збагатитися. Не любить жінка слави, вшанувань. Хоч і має грамоти й подяки за невтомну працю, активну участь у житті сільської громади. 
  Ця історія про працьовиту, чесну, справедливу жінку - першу зірку села Новогришине Лідію Анатоліївну Березіну, яка і сьогодні переймається життям не тільки свого села, а всієї Криворізької сільської громади. Цікавиться різними справами: ремонтом Добропільської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, клубними заходами Добропільського СБК, новинами у дитячому садочку «Казка», життям багатодітних, малозабезпечених сімей та літніх людей. І сьогодні вона згадує молодість, турботливі дні. Вона завжди отримує пошану від людей. 
  Лідія Анатоліївна була і є невтомною працівницею, жінкою «ДОПОМОГОЮ».

                             Шановна Лідіє Анатоліївно!

  Щиро вітаємо Вас з 85-річницею Добропільського району та дякуємо Вам за всі ваші добрі справи на Добропільщині.
 Хай життя дарує Вам здоров`я, достаток, повагу людей, щастя дітям і онукам!






                                                                         Кравченко Н.Г. - директор Добропільського 
                                                                                                сільського будинку культури.