Добропільська районна рада: До 85-річчя Добропільського району

Жінки-рукодільниці с. Шевченко

Шевченко В.І.

Сметаніна А.М.

Жінка Доброго Поля, ти - окраса Донбасу,

Ти - коштовна перлина і взірець доброти!

В маленькому селі Шевченко Світлівської сільської ради живуть талановиті жінки. Моя розповідь в День вишиванки про двох рукодідьниць Шевченко Валентину Іванівну та Сметаніну Аліну Миколаївну.

Майже 45 років працює в Шевченківській сільській бібліотеці Валентина Іванівна. Вона ще й майстриня - вишивальниця. Натхнення класти хрестик за хрестиком на полотно прийшло до неї тоді, коли жінка побачила в журналі розробку для вишивки Почаївської ікони Божої Матері. За порадою звернулася до своєї постійної читачки Бегас Ганни Іванівни. Вона вишивала вже давно, її світлиця вся була в вишитих рушниках і подушках. Розмаїття кольорів, узорів, квітів захоплювало дух.

Скільки журналів перечитала Валентина Іванівна, щоб зрозуміти значення кожного кольору, кожного елементу узору.

На чоловічій сорочці треба було відобразити силу, мужність, а на жіночій - ніжність та красу. Набравшись досвіду, вишила собі сорочку, яку одягає на всі свята. Серед чисельних її вишиванок сорочки для доньки Вікторії, онуки Валерії та хрещеника.

Вишивками Валентини Іванівни милувалися учасники свята Матері "Неповторна материнська доля" у рідному селі, свята "Весела родина" у селі Вірівка та на багатьох інших святкових заходах на Добропільщині.

Сметаніна Аліна Миколаївна народилася, живе і працює завідуючою сільським клубом в селі Шевченко. Має неабиякий талант до співу та творить шедеври на полотні.

Вона часто згадує уроки Валентини Іванівни Проценко та Євгенії Прокопівни Клімової. Захотілося самій пізнати таїнство оформлення рущників - молодим під ноги, під пахучий каравай, для новонародженого дитя після хрещення, на ікону в оселі...

До цього часу хвилюється, коли починає нову вишивку, заспокоює руки, думки і вся поринає в світ, де відсутні клопоти, проблеми. А зачаровані погляди, подяки за створену на полотні красу - це вже потім, після сотні днів і ночей натхнення.

Саме Аліні Миколаївні було надано право першій почати вишивати Рушник Єднання жінок Добропільщини, про її талант розповідали на сторінках обласної газети "Донбас", фотоальманаху "Жінки Донбасу-2009", вона брала участь в конкурсах декоративно-прикладного мистецтва в Донецькій області.

І завжди Аліна Миколаївна дякує своїй матусі, що передала у спадок талат та вмілі руки.

Коли людина одягає вишиту сорочку, вона стає особливою, чарівою, веселою, неповторною. В колекції моєї героїні багато власних вишиванок, в тому числі вишиті червоними і синіми нитками. Її мрія одягнути у вишиті сорочки всю свою родину, а судячи з того, що родина збільшується, то й для рук і голки буде робота.