Сьогодні ми розповімо про одну з найстарших
жительок села Шилово, Лашину Софію Олександрівну. Цього місяця Софія Олександрівна відзначатиме
своє 86-річчя.
Народилася вона на хуторі «Зелений клин» 31 жовтня 1930 року, але згодом батьки переїхали в Шилово, де і пройшло все життя Софії Олександрівни. Ще малою дитиною доводилося Софії допомагати батькам по господарству, бо важкі були тоді часи.
Народилася вона на хуторі «Зелений клин» 31 жовтня 1930 року, але згодом батьки переїхали в Шилово, де і пройшло все життя Софії Олександрівни. Ще малою дитиною доводилося Софії допомагати батькам по господарству, бо важкі були тоді часи.
В десять років в мирне життя Софії, як і всіх вірвалася
війна, як і всі діти, школу хіба закінчила 5 класів. Роки були холодні і
голодні. Трудове життя розпочала рано, після війни молодь агітували працювати
на заводи, бо не було кому працювати, тож вона разом із другими пішла працювати на
Дружківський метизний завод. І хоча Софія Олександрівна тоді була ще малолітньою (15 років) за
працьовитість і відповідальність її поставили за станок, де вона завжди
перевиконувала норму і в кінці дня в неї завжди майорів червоний прапорець.
Згодом все ж таки прийшлося повернутися додому до
батьків, бо треба було допомагати дома. Працювала і в полі на прицепі, і на
ланках. Приходилось працювати скрізь, бо робочих рук не хватало.
В 1952 році вийшла
заміж. Народила і виховала разом з чоловіком трьох дітей. Працювати пішла на
колгоспну ферму, де і пропрацювала до самої пенсії, майже 40 років. Завжди
відзначалась працьовитістю, була однією з передових доярок у колгоспі, навіть і
в районі. З свою копітку працю відзначилась державними нагородами. Має
заслужені нагороди:медаль « За доблесну працю», знаки «Ударник дев’ятої
п’ятилітки» і «Ударник десятої п’ятилітки», «Медаль Жукова», знаком «Переможець соціалістичних змагань 1970
року», «Переможець соціалістичних змагань 1979 року», медаль «За доблесну
працю» та багато інших відзнак і грамот. Має також відзнаки за донорство, бо
здавала кров багато разів – «Донор СССР».
Де б Софія Олександрівна не працювала, завжди в неї був
порядок і дома, і на роботі.
Зараз в поважному віці також не сидить на місці, все
чимось зайнята, ще має добрий зір і багато читає, цікавиться новинами.
Має Софія
Олександрівна 6 онуків, дочекалась і правнуків, їх у неї двоє. Всі часто відвідують бабусю. Так і живе.
Побажаємо ще довгого життя і здоров’я, щоб прожити їй
роки, які залишились без хвороб і негараздів.