З нагоди Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана Добропільська районна рада вітає всіх ветеранів Добропільського району з цим святом.
Бажаємо
міцного здоров'я, благополуччя, довгих років життя, любові і турботи
близьких Вам людей.
У цей святковий день ми розповімо про тих, хто веде та спрямовує ветеранських рух у районі- голів первинних ветеранських організацій.
Це вони - небайдужі до людей, неспокійні, коли бачать, що необхідна їх допомога.
У Криворізькій сільській раді з 3-х первинних ветеранських організацій лідирує первинна ветеранська організація с.Криворіжжя, яку очолює Гайдук Марія Миколаївна. У сім'ї Марії Миколаївни легендарне минуле. Мама ставилася до перших поселенців села. У роки війни мама Поліна Андріївна, сховала разом з племінницею радянського солдата, але німці знайшли і закололи багнетами. До теперішнього часу підтримується зв'язок з родиною Каменєва Данила Пилиповича, загиблого солдата.
Предки
Віктора Сергійовича, чоловіка Марії Миколаївни, перші поселенці
Донбасівських степів, яких привіз пан Шидловський, як особисту охорону. Дід, Гайдук Микола Сергійович, пішов на фронт в першу світову війну в 1914 році, додому не повернувся. Близько 40 років Марія Миколаївна працює бібліотекарем у рідному селі. Вона одна, з кращих в районі. До всього збирає матеріал про історію с.Криворіжжі, сприяє розвитку краєзнавства, створила в сільській школі «світлицю». Вона - член спілки краєзнавців «Спадщина». В
арсеналі досвіду роботи первинної ветеранської організації
с.Криворіжжя: зустрічі поколінь старожилів і молоді, присвячені
роковинам розстрілу жителів села в лютому 1942 року, свята вулиць з
вшануванням людей поважного віку. Потрібно було бачити з якою вдячністю і повагою ставилися до Марії Миколаївні жителі вул.Степової на святі 12 серпня 2016 року. А ще у Марії Миколаївни є дивовижне захоплення, виготовлення ляльок-мотанок. Скільки вона їх виготовила ?! Вони були на виставках у багатьох селах району, в м Добропілля, в краєзнавчому музеї м.Донецька. Внучка Поліна пішла в 1 клас добре пише і читає, вчиться у бабусі створювати ляльки-мотанки. Нехай у вашому житті, Марія Миколаївна, буде багато славних сторінок, які Ви пишете про людей Донбасу і для людей Донбасу. І нехай збувається Ваша заповітна мрія про мир на Донецькій землі!
Сокіл Василь Миколайович - лідер ветеранів с.Золотий Колодязь, ветеран праці. Людина неординарна, з почуттям гумору, ліричною душею, він відразу звертає на себе увагу. Народився він 16 вересня 1949 року в с. Золотий Колодязь, причому народився не один, а з братом близнючкою. З 10 років на канікулах працював їздовим в огорощній бригаді (двоє
коней, бричка, 7 жінок, плуг, полиночка) і так до закінчення школи. Що
тільки не було в його біографіі: Дружковське ПТУ № 36, Дружківський
машинобудівний завод, служба в армії (старший кухар і хлеборізом),
механізатор в колгоспі, бульдозерист каналу «Дніпро-Донбас»,
золотодобувна Артіль «Вітім» на березі Укрюм річки, побував навіть на Прошкін шатах, бригадир будівельників в рідному колгоспі. Заочно з відзнакою закінчив Красноармійську сільськогосподарську академію. Працював заступником голови колгоспу «Перемога», сільським головою, землевпорядником. Василь Миколайович обладнав кімнату для ветеранів, кімнату ритуальних послуг, до всього у нього є справа. Такий він неспокійний ветеранській лідер с. Золотий Колодязь. Нехай його енергія служить людям не один десяток років!
Куликов
Віктор Лукич - голова первинної ветеранської організації
Добропольського сільської ради, член президії районної ради ветеранів,
народився в м.Макіївка, що нема в центрі Донбасу. У
1966 році після закінчення школи був покликаний в армію, з року служив в
1 ескадрильї авіаційного полку в м.Комсомольск- на-Амурі. Хороший слух і приємний голос дозволяли йому збирати у вільний час по службі і співати задушевні пісні. З армії повернувся в званні молодшого лейтенанта, з 32 грамотами за активну діяльність. Підтягнутий з військовою виправкою, в офіцерській формі він відразу звернув на себе увагу абітурієнтів і екзаменаторів. Успішно складає іспити і став студентом біологічного факультету Донецького державного університету. Тут він теж душа студентського колективу. Його запрошують співати в вокально-інструментальний ансамбль «Мушкетери». У 1972 році на будівництві хімічного факультету молода дівчина
Валентина, жартуючи, кидає фразу «Я б хотіла мати такого чоловіка як ти!»
Ці слова стали початком їхнього сімейного життя, яка триває 43 роки.Виросли два сина Данило і Кирило, в яких батько вклав душу і свої кращі здібності. Педагогічну діяльність Віктор Лукич починав завучем Берездівської середньої школи Славутського району Хмельницької обл. З 1980 року вони з дружиною знову на Донбасі. Він - директор Вірівської ВШ, інспектор, завідувач відділом освіти райдержадміністрації, вона - вчитель хімії і біології. 24 роки на посаді завідувача відділу освіти. Будівництво
та ремонт шкіл, дитячих дошкільних установ, підготовка педагогічних
кадрів, впровадження програми «Обдаровані діти», фестиваль «Золоте
джерельце», котрому було присвоєно статус обласного ... це з його
ініціативи, при підтримці громади с.Новогришине, був реконструйований пам'ятник загиблим радянським солдатам, чимало добрих справ на рахунку лідера ветеранів. Віктор Лукич безшумно любить свою сім'ю: синів, невістку Ірину, онуків Андрія та Микиту! Кредо його життя «Ніщо так не виховує людей як традиції та власний
приклад» ... так будьте здорові і щасливі на довгі роки, шановний
Віктор Лукич.
Зі святом Вас, з днем ветерана! Ви творили своїми справами і звершеннями історію Добропільського району. Низький Вам уклін і велике спасибі. І ми з гордістю бачимо, що наші діти, внуки, підростаюче покоління поважають Вас, піклуються, прислухаються до Вас. А це значить майбутнє нашого краю в надійних руках.
