За
геоботанічним районуванням Добропільський район відноситься до
Європейсько-Азіатської степової області, Причорноморської (Понтичної) степової провінції,
ПриазовськоЧорноморської степової провінції, смуги різнотравно-типчаково-ковилових
степів Донецького округу, Слов’янсько-Артемівського району
різнотравно-типчаковоковилових степів. Рослинність вказаної
території представлено такими основними групами: різнотравно-ковиловим степами,
деревною та чагарниковою рослинністю. Значною є участь ковили волосистої (вид,
занесений до Червоної книги України). Її наявність поширює на степові
угрупування цієї балки охорону згідно Зеленій книзі України.
Флористичне ядро формують житняк
гребінчастий, миколайчики рівнинні, льонок дроколистий, полин гіркий, люцерна
посівна, жовтозілля Якова, шандра рання, молочай степовий, хатьма тюрингська,
перстач пісковий, синяк звичайний, шавлія дібровна, дивина щільноквіткова,
кермек донецький та гоніолімон татарський. В умовах сучасного
зниження пасовищного навантаження
слід очікувати поступового поширення ковили та інших
степових рослин на схилах балки.
Їхати сто верств і не зустріти деревини в кінці ХIX століття – не диво.
Лише по балках збереглися терни та чагарники. Виганяючи вовків, господарі
земельних масивів, зривали їхні кубла й вирубували терни, де вовки звивали свої
лігва. Сьогодні деревночагарникова рослинність тут різко обмежена, адже в
минулому територія об’єкту використовувалась
для випасу овець. Чагарникові
зарості утворюють терен, лох вузьколистий, свидина криваво-червона, глід
кривочашечковий, жостір проносний, клен татарський, клен ясиновидний, вишня
войлочна, бирючина, дерен кроваво-красний, горобина чорноплідна, кизил,
барбарис, орішник. Головні породи наших лісів – це дуб, акація, сосна. Супутні
породи – черемха пізня та звичайна, жерделі, липа, клен гостролистий, клен
явір, ясен звичайний тощо. Такий видовий склад дає підстави говорити про значну
ємність тутешнього середовища для тваринного світу.
Використано матеріали, зібрані В. М. БАТИЦЬКИМ.
