четвер, 26 вересня 2019 р.

«Бібліотекар – це не професія, а стан душі»


    Ріднити людей із книгою, відкривати їм красу і силу слова – що може бути більш гідним. Ці слова, напрочуд, влучно характеризують сутність бібліотечної професії, яка стала покликанням для наших колег- ветеранів, які віддали бібліотечній справі багато літ свого життя, вірою і правдою служили слову, книзі ...
    Живе у селі Мирне прекрасна жінка Курмаз Ольга Федорівна. Понад 40 років працювала бібліотекарем сільської бібліотеки, яку зробила справжньою світлицею, де завжди затишно і комфортно кожному жителю села. Всі роки своєї праці приділяла увагу роботі з дітьми, їх патріотичному вихованню, інтелектуальному і естетичному розвитку. За побажаннями читачів організувала роботу народознавчіх клубів за інтересами «Росяна краплина» та «Джерело», члени яких були активними учасниками всіх заходів у селі.
    Ольга Федорівна – громадський активіст не тільки села, а і району, член районної ради Асоціації жінок, ветеранської спілки та небайдужа людина, закохана в поезію.
    Не одне покоління жителів селища Святогорівка знає Лапушанську Валентину Петрівну - жінку авторитетну, розумну та ерудовану. В трудовій книжці Валентини Петрівни один запис – в лютому 1968 року призначена завідуючою Святогорівської селищної бібліотеки. За час багаторічної роботи зарекомендувала себе творчим, ініціативним працівником . Бібліотека під її керівництвом була «бібліотекою відмінної роботи», «адресою передового досвіду роботи з дітьми». Діяльність по обслуговуванню користувачів організовувала в тісній співпраці з органами місцевого самоврядування, закладами освіти і культури.
    Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Валентина Петрівна є активним користувачем бібліотеки, приймає участь в заходах та всіляко допомагає порадами та досвідом. 
    Бібліотечна справа стала покликанням ще для однієї жінки – Кедис Галини Миколаївни, яка понад 40 років пропрацювала в центральній бібліотеці у відділі комплектування і обробки літератури. З 1980 року Галина Миколаївна була в числі тих хто організовував централізовану мережу бібліотек району. За роки роботи стала найдосвідченішим професіоналом своєї справи. Через її руки пройшли тисячі нових книг, кожна з яких була вивчена, оброблена, каталогізована та направлена в сільські бібліотеки, бібліотекарі яких завжди мали змогу отримати кваліфіковану методичну і практичну допомогу. Працюючи в бібліотеці Галина Миколаївна і долю свою зустріла. Сім’я, діти, онуки – це її опора і гордість. 
    Бібліотечне призначення – це коли частиною твого життя стають люди і книги.
    Напередодні професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек приємно згадати ветеранів бібліотечної праці, які впродовж багатьох років робили свій внесок у розвиток бібліотечної справи Добропільщини, хто багато років тому переступив поріг вічно живого храму душі й науки бібліотеки і залишив назавжди в ній своє серце.